SWAP з англійської перекладається як обмін. Власне, обмін складає фактичну основу однойменної програми мистецьких резиденцій SWAP: UK/UKRAINE, в рамках якої четверо українських художників провели торік кілька тижнів у Великобританії, а шестеро британських – в Україні.
Утім, у світі позірного мультикультуралізму й диктату неоліберального ринку поняття обміну надто девальвоване, щоб бути єдиним теоретичним підґрунтям серйозної мистецької ініціативи.
Натомість спільним знаменником візуальних досліджень учасників проекту став аналіз того, як зміна місця (пере)визначає мистецькі практики.
Підсумкова експозиція за результатами цих досліджень відкриється в Малій Галереї Мистецького Арсеналу в Києві 17 березня й триватиме до 9 квітня 2017 року.
Напередодні відкриття не зовсім звичної виставки УП.Культура поцікавилася, як перебування в новому контексті й незвичному просторі позначилося на творчості учасників програми, і навіть спробувала виділити певні регіональні особливості.
 |
| Харріет Флеріот. Перформанс “Танцюй, ніби ти сам спостерігаєш”, Харків, ЄрміловЦентр, вересень 2016 |
SWAP
Щорічна програма резиденцій SWAP: UK/UKRAINE стартувала в 2016 році зусиллями Британської Ради в Україні у співпраці з Ліверпульською бієнале, наймасштабнішим фестивалем сучасного мистецтва у Великобританії, та кількома українськими інституціями інноваційного та експериментального спрямування.
Перший цикл програми включав 11 резиденцій (10 для художників та 1 для кураторки) в Ліверпулі, Києві, Музичах, Харкові, Ужгороді та на півострові Бірючий в Азовському морі.
Українські учасники проекту (Катерина Берлова, Мітя Чуріков, Алевтина Кахідзе та Олександр Бурлака) відвідали резиденцію SWAP:UK/Ukraine в Ліверпулі, співорганізовану з Ліверпульскою бієнале, навесні 2016 року.
Водночас на художників з Британії чекала індивідуальна програма: резиденція NonStopMediaFestival у Харківській муніципальній галереї (Харрієт Флеріот), резиденція в харківському “ЄрміловЦентрі” (Джин Хі Парк), резиденція Biruchiy Contemporary Art Project на півостріві Бірючий у Запорізькій області (Джеймі Фітцпатрік), резиденція The Muzychi Expanded History Project в селі Музичі (Сара Ліппет), резиденція “Вибачте, номерів немає” в Ужгороді (Воган Пілікян) та резиденція у творчих майстернях на Сошенка, 33 в Києві (Сара Тайнан).
Кураторками виставки, що підбиває підсумок першого етапу SWAP, стали учасниця резиденції Британської Ради для кураторів під час Ліверпульської бієнале Лізавета Герман та її колега Марія Ланько.
 |
| Алевтина Кахідзе, Міська рада Ліверпуля. Папір, фломастер. 2016 |
Серед цілей програми – не лише традиційний для подібних проектів міжкультурний обмін та консолідація мистецьких середовищ України і Великобританії, але й більш тонке та нюансоване дослідження, можливе лише за погляду незамиленим оком, погляду збоку. Це дослідження того, як “місцерозширює мистецькі практики, або ж і самих художників та художниць” (Лізавета Герман та Марія Ланько).
За словами кураторок, фінальна виставка програми фокусується на тому, “як особливості локального мовлення, архітектури, манер, дивацтв та звичок вплітаються в рефлексії щодо політики пам’яті, міського (пере)планування, духовних цінностей та щоденних практик, культури тіла та гендеру“.
Оскільки досвід художників на резиденціях дуже різний, а організатори виставки свідомо уникають цілісного наративного висловлювання, ухиляючись від лінійності й симетрії, ми зробили своєрідний профайл на кожного з учасників програми й спробували розібратися, на розкриття яких тем за допомогою яких медіа їх надихнула зміна контексту, а також ризикнули виявити певні закономірності.
КАТЕРИНА БЕРЛОВА
Уроджениця Дніпра Катерина Берлова закінчила Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну і вже понад 10 років живе в Києві. Працює як з новими медіа (відео, інсталяція) так і в живописом, полюбляючи при цьому змішувати техніки.
 |
| Катерина Берлова,із серії “Каприз”. Папір, акрил, Київ, квітень 2016 |
У Ліверпулі Берлова розпочала проект про новий незаангажований погляд на речі – такий погляд, “наче їхня історія і призначення для тебе незрозумілі, і ти придумуєш для них нове призначення“.
Детальніше тему інтуїтивного, чуттєвого сприйняття – в якому вона бачить ключ до оновленого незаангажованого сприйняття і який протиставляє раціоналістичному диктату свідомості й науки – художниця розкриває у своїй персональній виставці “Дитинка”, яка до 27 березня триває в Dymchuk Gallery (Київ).
ДЖЕЙМІ ФІТЦПАТРІК
Скульптор Джеймі Фітцпатрік також відчув обмеження, накладені українським контекстом, і також зумів успішно їх подолати.
 |
| Джеймі Фітцпатрік, Панч і Джуді, віск, поліуретанова піна, дерево, металева основа, Лондон, 2017. Світлину надано VITRINE |
“Спершу я був вражений тим, наскільки це [півострів Бірючий] далеко. Було неможливо просто піти й знайти матеріали, саме такі й саме тоді, коли вони були потрібні. Це змусило мене бути більш винахідливим“, – ділиться Фітцпатрік.
Центральний проект, створений художником на Бірючому – скульптурне переосмислення традиційного лялькового театру “Панч і Джуді”, поширеного у вікторіанській Англії.
САРА ЛІППЕТ
Художниця й ілюстратор Сара Ліппет народилася в Лондоні. Її художня практика базується на малюванні й розробці наративів про життя громад та окремих людей через дослідження, здійснене художницею особисто.
 |
| Сара Ліппет, Автобус у Музичах, папір, олівець, цифрова обробка, вересень, 2016 |
Ліппет працювала ілюстратором у редакціях The Guardian, The New York Times і TimeOut.
У резиденції The Muzychi Expanded History Project Ліппет зосередилася на фотодокументації та графіці.
САРА ТАЙНАН
Співавторка муралу в британському павільйоні на Венеційській бієнале у 2013 році Сара Тайнан також переважно працює в традиційних жанрах: живопис, малюнок, фотографія та ілюстрація.
 |
| Печерський ринок (ліворуч) і Житній ринок. Обидві світлини – вересень, 2016 |
Єдина з британських учасників, чия резиденція була локалізована в Києві (у творчих майстернях на Сошенка, 33), Тайнан вдалася до фотодокументації з акцентом на змінах, які несе для міста і його мешканців трансформація пострадянськгого простору і декомунізація.
***
SWAP: UK/UKRAINE – проект відкритий, багатошаровий і принципово неоднорідний.
Попри цю неоднорідність і вже згадану асиметричність (у резиденціях взяли участь 6 художників з Великобританії і лише 4 з України; всі українські художники перебували в Ліверпулі, тоді як художники з Британії відвідали резиденції в різних містах тощо), результати першого року дозволяють побачити певні національні (чи регіональні?) особливості в підході митців з України й Великобританії.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
Перші, попри шаблонне уявлення про інтуїтивний Схід, охочіше використовували аналітичні техніки,такі як фото- і відеодокументація, тоді як другі, незважаючи на стереотип про раціональний Захід, виявили більшу готовність до експресії і роботи в тілесно орієнтованих жанрах, таких як перформанс.
Чому так сталося й чи вплинула на це зміна контексту, ми зможемо дізнатися на наступному етапі SWAP, конкурсний відбір на який відкривається вже навесні 2017 року.
Ольга Папаш, спеціально для УП.Культура
Статтю створено в рамках спецпроекту Британської Ради в Україні.
