Блокадний Донбас: чому рішення було неминучим і яка нова реальність

17 Березня 2017 00:34

Через лінію розмежування вантажі не підуть, поки бойовики не повернуть вкрадені підприємства.

Президент України Петро Порошенко на екстреному засіданні Ради національної безпеки і оборони 15 березня заявив про тимчасове припинення транспортного сполучення з окупованими територіями Донбасу.

ЗАГРОЗИ. “Свого часу ми залишили обмежені відносини з підприємствами на тій стороні лінії розмежування… Не з усіма, підкреслюю, а тільки з тими, власники яких знайшли спосіб залишитися в правовому полі України, – заявив Порошенко. – Але у нас з’явилися додаткові серйозні загрози національній безпеці в останні кілька тижнів – внаслідок так званої блокади Донбасу, безвідповідального антидержавної поведінки її організаторів і синхронізовані з ними дії окупантів. Пропоную РНБО прийняти рішення про тимчасову повну зупинки транспортного, і не тільки залізничного, повідомлення з окупованими територіями. Вона діятиме доти, поки окупанти не повернуть назад, під юрисдикцію України, вкрадені українські виробництва”.

Президент повідомив, що уряд передбачив створення мобільних контрольних груп із залученням громадськості та, зокрема, учасників бойових дій. Ці групи повинні будуть проконтролювати виконання рішення РНБО біля лінії розмежування.

Крім того, Президент підкреслив, що дії блокадників, які призвели до зупинки вантажного сполучення через лінію розмежування, “влетять Україні в копієчку”. “Ці рахунки ми виставимо не тільки самопроголошеним республіканцям, але й “Самопомочі”, “Батьківщині” і іншим призвідцям і промоутерам блокади”, – зазначив глава держави.

О 13:00 15 березня транспортне сполучення з окупованими територіями було перекрито.

“Багатоходовочка”. Політолог Олександр Палій сказав “Сегодня”, що рішення РНБО – обґрунтований і вірний крок. “Ухвалення такого рішення було неминучим, після того як на окупованих територіях “ДНР” відібрало підприємства, які працювали і сплачували податки Україні. Вся та блокада, яка була до цього моменту, лише допомагала Росії прибрати до рук ці підприємства. Це була хитра багатоходовочка, нібито організована патріотами, а в дійсності – провокаторами. Я впевнений, що це все проплачено, може, через треті руки, але з Кремля, – пояснює Палій. – Доти, поки там перебували підприємства, які платили Україні податки, подібне рішення не мало сенсу. А тепер підприємства захоплені, і намагаються замкнути виробничий цикл на Росію”.

Голова Донецької обладміністрації Павло Жебрівський також підтримав рішення президента України і РНБО. “Це рішення зніме напруженість в суспільстві і розставить багато крапок. Ми готові виконати всі рішення РНБО, які будуть на нас покладені… Буде перекрито вантажне сполучення залізницею та автотранспортом”, – роз’яснив Жебрівський.

ПУСТЯТЬ ГУМАНІТАРКУ І ЖИТЕЛІВ. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков зазначив, що на мирних жителях, які перетинають контрольні пункти в’їзду-виїзду, рішення РНБО не позначиться. “Рішення не стосується громадян і їх особистого майна… Стосується товарів в промислових обсягах, а не ковбаси в сумках для родини”, – пояснив Аваков.

“ПОВЕРНІТЬ ПІДПРИЄМСТВА!” Жителі окупованих територій Донбасу говорять: в світлі останніх подій – захоплень українських підприємств бойовиками так званої “ДНР” – їм остаточно стало ясно, що вони приречені.

“Три роки всі знали, що на українських підприємствах завжди буде нормальна зарплата, бонуси, соцпакет. Тому люди прагнули там працювати. Зараз же, як розповідають мені друзі, які працювали на одному з заводів, їм запропонували зарплату в півтора рази менше за попередню і жодних премій. А найгірше – їм треба написати заяву на працевлащтування за законами так званої “ДНР”. Друзі кажуть, що начебто обірвалася єдина ниточка, яка пов’язувала їх з Україною. Що робити – вони не знають. Виїхати не можуть, навряд чи потягнуть знімну квартиру, і працювати на бойовиків теж не хочуть”, – розповіла донеччанка Ірина Мороз. Люди сподіваються на диво і повернення підприємств колишнього керівництва.

Представники однієї з головних професій Донбасу – шахтарі – в більшості своїй поки що сидять без грошей і в безоплатних відпустках. “Наша шахта вже тиждень простоює через те, що вугілля дівати нікуди, склади забиті, – ділиться гірник Іван Ступка. – Дружина працює в школі, але на її мізерну зарплату ми просто не виживемо. У нас навіть заощаджень вже не залишилося, всі давно проїли. Тож є велике запитання: як жити далі і як годувати родину?”.