Відлуння війни: як зараз виглядає “Вервольф”, знаменита ставка Гітлера під Вінницею

10 Травня 2017 16:55
ТАЄМНИЦІ ІСТОРІЇ / 

Безладно розкидані багатотонні брили залізобетону з стирчить сталевими арматурами, залишки потужних фундаментів і басейн. Між ними – дерева, яким по 30-40 років. Це все, що залишилося від знаменитої ставки “Вервольф” (“Вовк-перевертень”) під Вінницею німецького фюрера Адольфа Гітлера, яку відвідали журналісти “Сегодня“. До речі, сам фюрер називав її Wehrwolf ( “Озброєний вовк”). Тут він провів близько чотирьох місяців і прилітав сюди тричі. Бетонні споруди відступали німці підірвали, дерев’яні спалили ще в березні 1944 р, але свої таємниці “Вервольф” зберігає і понині.

Щоб з’ясувати, що залишилося під землею, треба копати, але без серйозних витрат це неможливо. Грошей у держави поки немає, хоча відзначимо, що після десятиліть запустіння в 2011 році “Вервольф” став історико-меморіальним комплексом пам’яті жертв фашизму та філією обласного краєзнавчого музею.

ЗАГАДКИ “ЛІГВА”

Перед нами – бункер Гітлера, що був колись товстостінним бетонним кубом, здатним витримати пряме влучання авіабомби. Після надпотужного вибуху зсередини він перетворився в десяток багатотонних уламків, які розлетілися на 10-30 метрів. Один з шматків бетону в 10 метрах від бункера лежить в поглибленні, хоча інші брили розкидані на рівній поверхні. Така ж картина і біля інших бункерів. Що це, якщо не залишки підземного запасного виходу? Навіщо потрібні іржаві труби, що стирчать з бетонних брил? Видно, що бункери споруджувалися з системою вентиляції.

“Якщо під землею нічого немає, чому в довідці начальника опергрупи НКДБ (служба безпеки) СРСР Рогатнєва, які в березні 1944 р досліджували бункер, він названий “наземно-підземним спорудженням”, – міркує співробітник меморіального комплексу Дмитро Корчак. – Довідка Рогатнєва – єдиний офіційний документ, який ми бачили і знаємо. Ми не підтверджуємо, що ставка наземна, підземна або наземно-підземна. Ми говоримо про те, що є документ, який свідчить: “Вервольф” має підземні споруди. Цікаво, що з довідки Рогатнєва вилучені всі фото, на які є посилання в тексті. Дослідження не закінчено і говорити, що все відомо, – це неправда”.

ГІПОТЕЗИ: ПІД ЗЕМЛЕЮ — ОТРУЙНА ВОДА ЧИ РАДІАЦІЯ

За словами Корчака, було три дослідження “Вервольфа”. Перше – групою Рогатнєва, в березні 1944 р. У ньому сказано про три підземні бомбосховища. У вересні 1944 р післявоєнний комендант Вінниці Ісай Беккер оглядав залишки бункера і згадував про підземну частину, але проникнути вглиб не вдалося, оскільки входи були завалені після вибухів. Третє дослідження датовано 1989 роком, воно відоме як програма “Гермес”. Досліджували фахівці 14 НДІ, розкопками керував професор московського геолого-розвідувального інституту Леонід Бобровніков: використовувалися найсучасніші прилади, здатні сканувати товщу землі. Були пробурені свердловини в граніті, проводили ультразвукове дослідження. Але несподівано всі роботи згорнули наказом “згори”, а їх результати засекретили. Бобровніков пізніше дав інтерв’ю і підтвердив наявність під “Вервольфом” порожнеч.

Зараз є дві основні гіпотези, про яких кажуть вчені і ентузіасти-дослідники. Перша – під землею знаходиться декілька поверхів. Дослідник і автор двох книг про “Вервольф” Луїза Білозерова з посиланням на Бобровнікова, з яким вона спілкувалася в ході робіт, допускає, що ці порожнечі були заповнені німцями отруєною водою і краще їх не чіпати, щоб не допустити техногенної катастрофи. Друга версія говорить, що під землею знаходиться командний пункт, який в найсуворішому секреті побудували ще до Другої світової війни не німці, а радянські інженери, які використовували рабську працю “ворогів народу”.

Бункер нібито готували для Сталіна, але від цієї ідеї відмовилися. Причина – радіоактивність граніту, що виділяє газ радон, який в замкнутих приміщеннях стає смертельно небезпечним. А німці захопили недобудований об’єкт і добудували. Невідомо, чи вплинула радіація на Гітлера, який любив у спеку прохолоджуватися в бункері, а не в побудованому поруч дерев’яному будиночку, і на його здатності тверезо мислити і віддавати нездійсненні накази, що нібито змінило хід Другої світової. Хоча є свідчення очевидців з його найближчого оточення, які стверджували, що після перебування Гітлера в “Вервольфі” його здоров’я різко погіршилося.

“ПЕРЕВЕРТЕНЬ” В ЦИФРАХ

Грудень 1941 – квітень 1942 – час будівництва
8 км — від ставки до Вінниці
75 га — площа території, що охороняється, на якій розташовувався “Вервольф”
81 — кількість дерев’яних житлових і службових споруд
3 — бетонних наземно-підземних бункери-бомбосховища
7х17 м — загальний
8х11 м — офіцерський
8,5х8,5 м — для фюрера
4—4,5 м — товщина бетонних перекриттів
2—2,5 м — товщина стін
800 дерев і 12000 кв. м дерену висаджено і впорядковано для його маскування
14 тисяч військовополонених і будівельників загинуло під час його будівництва
3 рази — Гітлер приїжджав у “Вервольф”
156 днів — провів Гітлер у “Верфольфі” з 1942 по 1943 рік
12 (більше 50 гармат) батарей зенітних знарядь і 36 спостережних веж оточували ставку
50 кВт — потужність електростанції “Вервольфа”
Березень 1944 — був підірваний німцями при відступі