В цей день Церква Свята (східного обряду) віддає честь пам’яті святого мученика Сави Стратилата.
Цей святий мученик Сава був у часи Авреліяна-царя в Римі. Стратилатський, тобто воєводський, сан мав, родом був ґот, вірний і приємний раб Царя Небесного, Господа нашого Ісуса Христа, і відвідував у темницях тих, що страждали за Христа, служачи їм з маєтків своїх, і в терпінні утверджуючи, і спонукаючи до безстрашного подвигу. Такий же був життям добродійний, що за свою чистоту і постництво прийняв владу над бісами і проганяв з людей нечистих духів. Донесли цареві на нього, що християнином є, і, коли на допит був приведений перед царя, визнав Христа сміливо, і пояс воїнський, відв’язавши, кинув, відкидаючи разом і сан воєводи, і готовий був на всілякі за Христа муки. Повісили його, і били, і свічками обпалювали, і в бочку розвареної смоли вкинули, але Божою невидимою силою, яка берегла його, цілий і неушкоджений з бочки вийшов. Таке чудо бачивши, сімдесят воїнів повірили в Христа й голосно те визнали. Зразу через те за наказом ката страчені були і прийняли вінець мученицький з правиці Христової.
А святого до темниці вкинули, де він божественного видіння і підкріплення сподобився. Коли молився опівночі, явився Христос, світлом Своєї слави осяваючи його, не боятися, а дерзати наказуючи. Коли на другий допит вивели його і різними то ласками, то погрозами і лютими муками до ідолопоклоніння примушували, не покорився — у ріку був вкинений і через утоплення помер, пристані незбуреної досягнувши в Царстві Христовім.
