Представники Міжнародного валютного фонду заявили, що переносять на невизначений термін надання Україні кредиту. Публічно причин вони не називали. Однак українські урядовці зробили це за них. За їхніми словами, причина затримки коштів — блокада торгівлі із окупованою частиною Донбасу. Але останнім часом стало доброю традицією винуватити блокадників у всіх бідах влади.
“Така позиція звучить дуже натягнуто. Адже неможливо порахувати реальні збитки від блокади. Та й риторика МВФ трохи дивна. Коли укладали угоду з Україною, то у нас вже була війна і впевнений, що вони прорахували значно більші ризики, ніж можуть бути насправді”, – пояснює порталу Знай.ua економіст Володимир Марченко.
Скільки грошей повинні були перерахувати й на що їх вистачить?
До кінця березня повинен був перерахувати Україні від $1 до 1,5 млрд. Ці кошти, як і раніше, виділяє під реформи й за одними із найнижчих відсотків 1,2-2 річних. Частина більша коштів повинна піти в Золотовалютні резерви НБУ, решта на погашення поточних державних боргів.
Загалом програма розрахована на надання Україні протягом 2015-2019 років $17,5 млрд. Разом із позиками з інших країн до 2019 року Україна має отримати близько $40 млрд. Теоретично їх майже вистачає на $42 млрд державного боргу.
Однак є одне але. Станом на тепер Міжнародний валютний фонд мав перерахувати хоча би 40% кредиту. Саме на це розраховувала влада нашої країни, яка зараз переживає нелегкі економічні й військові умови. Натомість з 2015 року маємо 6,7 млрд. Від інших країн від обіцяних $23 млрд. немає й половини. Україна отримала 3,4 млрд. від США, Канади, Японії і Світового банку.
“Це дуже добре, що Україні пішли на зустріч — і почали співпрацю. Однак ця співпраця останній рік зовсім не системна. По-перше, те, що Україна має виконувати свої зобов’язання перед міжнародними кредиторами — повна несправедливість. Зважаючи на ситуацію в яку ми потрапили, нам повинні були б списати зовнішні борги. По-друге, суми кредитів МВФ — це реальна зневага до українців. 1-1,5 мільярдів доларів для зруйнованої економіки — це ніщо. Дуже малі суми. Впевнений, що в родини Насірова за рік така сума назбирається. По-третє, виділяє МВФ ці гроші дуже нерегулярно, ще й ставить високі вимоги. 2014 року, коли курс долара підстрибнув із 12 до 18 гривень, саме специ МВФ казали, що не варто продавати на міжбанку кошти із золотовалютних резервів, а потім затягували позику”, – каже спеціаліст.
У режимі подачки
Те, що Міжнародний валютний фонд співпрацює з Україною несистемно, помітив кожен українець — кредити виділяють час від часу. Сума перерахунків мала. Якби влада знала, що авторитетна організація так поводитиметься, то вимагала б повного списання боргів, як це робили свого часу для Польщі й Греції.
“Ми б могли обійтися із без співпраці із МВФ. З ними можна співпрацювати тоді, коли поводиш себе жорстко. На жаль, у нашого президента й глави уряду так не виходить. І не через їхній характер. Головна причина в тому, що вони крадуть. Їх сприймають як крадіїв, їм не вірять. На МВФ колосальний вплив має США. У цій країні прекрасна розвідка. Звісно, що американці знають, в кого рильце в пушку. Саме через це наші чиновники високого рангу й поводяться, як приручені песики. Інакше у відповідь отримають портфель із компроматом, що потягне на довічне ув’язнення”, – каже Володимир.
Він вважає, що спеціалісти МВФ маніпулюють своїми зобов’язаннями щодо України й реально ніяк не впливають на те, щоб економічна ситуація в Україні поліпшувалася.
Чи існує життя без МВФ
Не зважаючи на те, що МВФ затягує із виділенням обіцяних траншів, а влада гальмує анонсовані реформи, борговий ком України збільшується — потрібно платити відсотки за кредитами, обслуговувати їх. Якщо ситуація зберігатиметься й далі в такому стані, то матимемо подальше поглиблення економічної кризи й накопичення боргів Україною.
“Навіть у керманичів-корупціонерів теоретично може луснути терпець щодо співпраці із МВФ. Вони можуть її перервати й почати політику жорсткої економіки й чіткого обліку в усіх сферах”, – каже Володимир Марченко.
Із теперішніми роесурсами, Україна за 6 років зможе наздогнати Румунію, а за 8 — Польщу.
“Просто потрібно зробити три очевидні речі — покарати винних олігархів і їхнє оточення у війні. Таким чином можна задовольнити вимогу суспільства й паралельно наповнити бюджет грішми олігархів, арештувати кошти в офшорах. Друге — скасувати всі пільги й податки на іноземний капітал у наших банках понад 300 мільйонів доларів. Таким чином наситимо країну грішми”, – говорить він.
Однак сумнівається, що це буде реалізовано. Адже частина влади і є оточенням олігархів.
“Вони не воюватимуть проти себе. Так психологічно ні президент, ні прем’єр не зможуть вийти із зони комфорту й стати політичними камікадзе”, – резюмує Володимир
Нагадаємо, зараз Україна має державний борг понад $60 млрд, 34% з нього — внутрішній борг. Частина коштів МВФ йде на погашення зовнішнього боргу.
