Жорстока Хюррем: ким насправді була славнозвісна Роксолана

3 Квітня 2017 10:26

Її робили героїнею романів, оспівували у віршах і дивувалися її чудовому сходженню до вершин влади. П’ятнадцятирічна українка, яка потрапила в турецький полон та увійшла в історію як Роксолана. Вона зуміла заволодіти серцем і розумом одного з наймогутніших султанів Туреччини і довгі роки правила Османською імперією. Багато хто вважає, що Роксолана була красунею, а романтичне кохання до неї султана змусило його забути про все і дбати лише про те, як догодити цій жінці. В реальності Роксолана була не такою вже й красивою, а шлях до трону вистелила трупами. Говорили, що вона продала душу Дияволу, щоб досягти влади, пише UA Модна.

Маленька донька священика з Рогатина слухала історії про Турецькі невільницькі ринки і з жахом згадувала, як одного разу зовсім малою вже мало не потрапила в руки до турків. Першого разу дівчинка уникнула полону. Можливо, за це її назвали Настя (двічі народжена). Вдруге – не вдалося. Зате дівчина стала особливою полонянкою, єдиною наложницею, яка була офіційною дружиною султана.

З ім’ям цієї жінки пов’язували падіння Османської імперії. Щоправда, історики стверджують, що це не так. А нас чомусь тягне до міфів, які ходили навколо цієї загадкової дівчинки з Рогатина. Нам так хочеться думати, що тут замішана велика любов. А можливо, щось іще?

Селім був могутнім султаном. Але коли у нього народився первісток, він був ще молодим і недосвідченим. Він відправив дружину-черкеску і сина подалі від себе та здружився з молодим рабом Ібрагімом, проводячи з юнаком весь свій вільний час. Його матері це не подобалося, вона заприсягнулася, що Сулейман буде шанувати традиції і чинити так, як годиться для султана. Тобто займатися державними справами і своїми дружинами. Мати султана керувала гаремом, і старанно направляла синові наложниць, вибираючи їх на свій розсуд. Все змінилося, коли в гаремі з’явилася Роксолана.

У 1520 році Рогатинський священик Лука Лісовський готувався вінчати свою дочку Настасію з купцем зі Львова. Під час вінчання на гостей нападають турки, нареченого вбивають, а наречену захоплюють в полон. Настя потрапляє в рабство. Ібрагім побачив її на невільничому ринку в Кафі (Феодосія).

Тоді полонених вели сюди пішки, під палючим сонцем. Османи ставилися до них як до речей, тому багато рабів помирали прямо в дорозі. Але ця полонянка не така, як решта, її везли, не хотіли псувати товар. Дівчина була незаймана і мала особливу виразну зовнішність, золоте волосся і білосніжну шкіру. Рабиню з Роксоланії, землі русинів, назвали Роксолана.

Ким ця дівчина була насправді, достеменно невідомо. Найімовірніше, Настя Лісовська – просто літературна вигадка дев’ятнадцятого століття (одна з версій дослідників). Єдиний спогад про неї в 1521 році залишив польський історик, що розповідав про невільниць султана. “У попа була дочка …” – ось і все, що відомо про цю жінку. У Туреччині пізніше її знали на прізвисько – “жорстока Хюррем”. А взагалі, ім’я та образ Роксолани поступово обросли такою кількістю домислів і легенд, що знайти правду вже не можливо. Спробуємо з цих легенд скласти більш-менш зв’язну розповідь.

У Кафе рабів продавали в різні країни. Тут дівчину повністю роздягнули і виставили на площі на продаж. Багаті купці торгувалися, розглядали, доторкалися до неї. Це було жахливо! Так у неї на батьківщині прицінювалися до коней. Дівчині, можна сказати, пощастило. Вона дісталася турецькому купцю і призначалася багатому вельможі зі Стамбулу. Таких дівчат готували по-особливому, підгодовували, навчали. Потім продавали на султанському ринку.

Слуга Сулеймана Ібрагім виділив її серед інших завдяки рудому волоссю. Це було так незвично для східного чоловіка. Він вирішив купити її в подарунок для свого друга, султана Сулеймана. Він тоді ще не знав, що ця рудоволоса дівчина стане його вбивцею. Купець, почувши, що Ібрагім хоче купити наложницю в подарунок, вирішив вислужитися перед султаном і просто подарував Ібрагіму свій найкрасивіший товар. Для нього це було питання честі. А для Роксолани цей факт зробив можливим шлюб з султаном. Адже вона була не куплена на невільничому ринку, а подарована султану, тобто мала зовсім інший соціальний статус, який прирівнювався до вільних жінок. Це давало їй переваги вільної жінки і в гаремі.

Росколану почали вчити мистецтву любові. Хоча, судячи з усього, вона вже володіла деякими секретами, як і способами приворожити і утримати чоловіка за допомогою приворотного зілля і заклинань. Ймовірно, і користувалася ними, впливаючи на султана, який буквально втратив голову, коли її побачив. Деякі наложниці були дуже здібні, але тільки мати Сулейман визначала, хто піде до сина на ніч, щоби той обдарував дівчину своєю увагою, одягом і коштовностями. Кожна рабиня Сулеймана прагнула до цього, але реально проводила з чоловіком всього одну ніч за кілька місців.

Щоб отримати більше ночей, дівчата прислужувалися матері султана, змагалися і сварилися одна з одною, з усіх сил намагаючись їй сподобатися. Роксолана не вислужується перед Валіде. І та, не побачивши нічого особливого в новій рабині, відправила дівчину у віддалену частину гарему. Її шанси на зустріч з падишахом стали мізерними. Що ж допомогло їм зустрітися?

Іноді по гарему розносилася сумна пісня, яку чули всі і яка зачарувала Сулеймана. Він захотів побачити русинку, яка так гарно співала. Одного разу він наказав вишикувати всіх рабинь, щоб знайти ту дівчину. Зазвичай, він довіряв вибору матері, але тепер йому хотілося обрати самостійно. Дівчата, за традицією, повинні були танцювати і співати перед ним, щоб він міг оцінити і вибрати наложницю на ніч.

І раптом він помітив рудоволосу дівчину, яка щось тихо муркотала собі під ніс, ніби не звертаючи на нього уваги. Він підійшов, а вона все співає. Яка нечувана зухвалість! Втім, саме ця витівка і привернула увагу султана. Він прихильно накрив її плече хусткою. Це означало, що він вибрав дружину на ніч.

Її відвели до купальні, розтерли, приготували і дали ту ж хустку. Дівчина повинна увійти і віддатися султану, як і всі. Роксолана не стала відступати від правил. Але її незвичайний образ зачарував і підкорив Сулеймана в першу ж ніч. До цього він ніколи не дозволяв наложниці всю ніч провести з ним. З нею вперше він відійшов від правил. Вона ніби заворожила його. Між султаном і наложницею спалахнула пристрасть.

Кому це сподобається? Звичайно, суперниці й мати, яку тепер усунули від участі в житті сина, перейнялися до Роксолани заздрістю і ненавистю. Сулейман відтепер кожну свою перемогу, думку і слово присвячував їй. Забув про Ібрагіма та інших дружин. Щоночі в палаці він кликав до себе ту, яка сміялася. А в неї не було ні широких стегон, ні великих грудей. Тільки величезні світлі очі, руде волосся і сліпуча усмішка. А ще вона не боялася говорити йому те, що думає і відчуває. Вона відрізнялася від покірних і нудних східних красунь своєю самостійністю. Іноді навіть дозволяла собі вередувати і сперечатися з султаном.

Незабаром Хюррем (весела) народила йому сина. Ця дитина стане запорукою її безпеки. Після цього Сулейман назвав її своєю першою та улюбленою дружиною. І одружився офіційно.

Для Роксолани це була перемога і одночасно випробування, тому що з цього моменту їй доведеться боротися за себе і долю своїх дітей не на життя, а на смерть. Саме завдяки статусу коханої дружини вона опинилася між безліччі вогнів: між матір’ю султана, рештою його дружин, Ібрагімом, який став візиром, іншими вельможами. Незабаром їй почнуть мстити. Тільки султан міг захистити її. Він писав їй ніжні листи і наказував слугам піклуватися про неї. Наказав шити одяг із золота і дорогоцінних каменів. Посадив поруч з собою біля трону. Це було нечувано, щоб жінка і наложниця була присутня на нарадах і торжествах на честь перемог султана. Але Роксолана отримала таке право і стала його правою рукою.

При цьому вона залишалася жінкою: вимагала прибрати з гарему інших слов’янських рабинь, бачачи в них справжніх суперниць, плела інтриги і робила все, щоб не втратити прихильність імператора. Поступово вона перетворювалася в хижачку, вимушену захищати своє місце від інших хижаків. У такому становищі не до делікатності.

Валіде втратила вплив на Сулеймана, як і перша його дружина-черкеска. Тож обидві прагнули помститися Роксолані за це. Вони ще не знали, з ким мають справу! Кохана дружина Селіма настільки володіла настроєм султана, що він ставав схожий поруч з нею на слухняну дитину. Вона була розумна, начитана й мала сильний характер, який часом змагався з владолюбством самого Сулеймана. Таке трапилося в гаремі вперше! Багато що за часів Роксолани сталося при дворі Сулеймана вперше. Але всі зухвалості сходили з рук коханій дружині. Чому? Тут, ймовірно, точно не обійшлося без чаклунства. А можливо, у всьому був винен її розум, особлива чарівність, особлива магнетична краса.

Вона дуже хотіла заміж, зрадила православну віру, прийняла мусульманство – для дочки священика це було справжнім подвигом. Тепер її нічого не пов’язувало з минулим. Вона стала сильною. Що їй залишалося? Щороку народжувати дітей, ворожити, знаходити все нові й нові слабкості чоловіка, на яких можна було б грати і зберігати своє становище. Не позаздриш. Вона сама і її діти поступово стали заручниками гарему. Всі їм мстилися. І все-таки вона досягла головного: їй подарували свободу. Сулейман робить те, що в Османській імперії вважалося неможливим. Фактично він порушує мусульманські звичаї і вступає в шлюб з наложницею. За її наказом розпускає гарем. Відштовхує від себе тих, кого раніше вважав друзями.

Ібрагім кусав лікті, шкодуючи про те, що колись зауважив цей рудоволосий виплодок пекла на невільничому ринку. Він був упевнений, що Роксолана продала душу Дияволу, причарувала султана, а любовні напої та чаклунство зберігали прихильність чоловіка. Щоправда, в нього не було доказів, але він відчував, що ця жінка зробить все, щоб його знищити. Так і сталося.

Безсумнівно, Роксолана була особливою. Вона проводила в бібліотеках більшу частину вільного часу. І замість того, щоб вишивати або плести мережива, читала праці філософів і вчених, сама писала вірші. Вона була розумна і неймовірно харизматична. І ймовірно, знала, як сказати султанові про свою любов. Можливо, вона не просто виживала в неволі, а дійсно його любила.

“Султан душі моєї, світло моє, мій султан. Не проходить і ночі, щоб світ не палав у вогні моїх страждань. Не проходить і дня, щоб не роздерзлися небеса від крику мого, від великого бажання побачити Ваш променистий лик.”, – так, на думку письменників, які прославили цю жінку, писали вона султану.

А ось історики стверджують, що ніяких листів не було. Нам зараз важко повірити, що відомі на весь світ любовні послання несправжні, придумані пізніше і зовсім не Роксоланою. Нам так хочеться вірити в красивий міф.

Тим часом попереду у Роксолани ще не одне вбивство, яке закріпить її при дворі. Першою жертвою став Ібрагім. Роксолана звинуватила його в тісних зв’язках з французами, скаржилася на нього чоловікові і, врешті-решт, перемогла. Ібрагім був другом дитинства, але Сулейман зробив вибір між ним та Роксоланою і, не зволікаючи, стратив його. Він більше нікого не підпустить до себе так близько як Ібрагіма. А вона, нарешті позбудеться від примари з минулого.

Ще одним ворогом Роксолани був перший син султана Мустафа, який природно претендував на увагу батька і на владу. Збезчещена дружина султана з його першим сином жили далеко від палацу, але тільки і чекали, коли можна буде помститися, знищити всіх дітей цієї рудої вискочки. Хіба могла Хюррем це допустити? Їй потрібно було зберегти себе і дітей. Щоби позбутися сина черкески, вона підкинула лист, в якому звинувачує Мустафу в зв’язках з ворогами. Сина султана задушили шовковим шнуром на очах у батька і за його наказом. А потім убили і внука.

Сулейман ридає над тілом первістка. Роксолана святкує перемогу. Їй і її дітям, здається, тепер ніщо не загрожує, вона повноправна господиня. Але душа її неспокійна, Роксолані сняться її жертви і вона розуміє, що помста неминуча. Дійсно, незабаром був отруєний один з її синів. А після її смерті інший син, бездарний полководець Селім-п’яниця привів державу до розпаду. І хоча Сулейман збудував на честь померлої Хюррем цілий мавзолей, це не врятувало її дітей від помсти.

Гріх жорстокої Хюррем дійсно частково ​привів до загибелі Османську імперію. Але для багатьох з нас, в тому числі й для любителів серіалів, ця досить кривава історія залишилися романтичною казкою про небувалу любов. Люди так люблять вірити в міфи…