7 квітня християни святкують Благовіщення.
Це одне з дванадцяти найбільших свят у році. За біблійними повір’ями, цього дня архангел Гавриїл сповістив Діві Марії про майбутнє народження Ісуса Христа.
Цього дня українці пильно стежили за природою.
“Погода на Благовіщення розкаже, яким буде Великдень і чи вдосталь буде урожаю цього року. Прикмети, пов’язані з цим святом, зафіксували ще у ХІХ — ХХ столітті. Існує повір’я, що яка погода спостерігатиметься на Благовіщення, такою буде й на Воскресіння. Якщо завтра, перед сходом сонця, буде ясно і тихо, варто чекати доброго врожаю зернових — кукурудзи, збіжжя, гречки. А якщо на свято ще лежатиме сніг, то літо буде неврожайним. Якщо трішки морозно — добре вродять огірки. Якщо ж буде туман, слід чекати повені”, – розповідає розповідає етнограф Стефанія Гвоздевич, повідомляє “Експрес“.
У день Благовіщення не можна працювати. Праця на городі вважається гріхом. У давнину вважали, що до Благовіщення земля спить, і турбувати її не можна.
“Наші предки вірили, що якщо дівчина на Благовіщення вийде з дому і знайде дорогою первоцвіт, то до кінця року вийде заміж. Тому молодицям не варто цього дня сидіти вдома. Якщо ж на річці людина побачить ряску, то житиме довго і буде здоровою. Додам, що у храмах на Благовіщення освячують воду, просфору та зерно для посіву”, – додає етнограф.
10 квітня у християн розпочинається Страсний тиждень. Великдень православні і католики цього року святкують одночасно – 16 квітня.
Оздоблення писанок напередодні Великодня руйнують стереотипи, які прийшли від предків. Яйця для святкування обирають різного розміру, перед нанесенням орнаменту їх не обов’язково опускати у фарбу, а малюнки можуть мати і притаманні зимі настрої – з шишками та ялинами.