“Даремно ви так носитеся зі своїм безвізовим режимом. Все одно на кордоні ЄС вимагатимуть пред’явити майже всі ті самі документи й довідки, що й раніше, коли потрібно було робити повноцінну шенгенську візу” – таке бурчання тепер можна почути часто.Причому песимізм наганяють ті самі коментатори, які донедавна переконували, ніби безвізовий режим з Євросоюзом українцям не світить у принципі.
Але справдився оптимістичний сценарій. Єврокомісія відзначила старання української влади, і тепер залишилося дочекатися лише формальних бюрократичних процедур. Очікується, що після їх завершення їздити в Шенген без віз ми зможемо орієнтовно в липні-серпні (інформація станом на початок 2016 року – “Новинарня“). Хоча, як кажуть, є варіанти.
Нагадаємо, що безвізовий режим ЄС передбачає дозвіл на короткострокові поїздки (терміном не більше 90 днів протягом кожних 6 місяців) для власників біометричних закордонних паспортів. Ще одна умова – достатнє обґрунтування туристичної мети візиту.
Виїжджати на заробітки або просто довше ніж на 90 днів – заборонено.
Тобто плюс уже в тому, що нам принаймні не доведеться витрачати 35 євро на саму шенгенську візу плюс 20 євро за послуги візових центрів. Не кажучи вже про здирницькі запити фірм-посередників.
Однак залишаються питання: чи самого біометричного паспорта достатньо для безвізової поїздки в ЄС? Чи обов’язково мати зворотній квиток і підтверджене бронювання готелю?
Що таке “достатнє обґрунтування”? Чи потрібна довідка з роботи про збереження робочого місця? Довідка про зарплату? Довідка з банку про кошти на ваших рахунках? Про володіння нерухомим та іншим майном в Україні?
Адже все це слугуватиме підтвердженням вашого міцного фінансового стану й означатиме, що ви не залишитесь у Євросоюзі заробітчанином. А в ЄС же зовсім не зацікавлені, щоб до них, крім нелегалів з Африки й Азії, ринули на ПМЖ ще й українські “нищеброди”.
Утім, Україна є далеко не першою з країн-сусідів ЄС, якій дарується благо безвізового режиму.
ОНОВЛЕНО. Із держав колишнього “Східного блоку” таку перевагу вже мають:
- Сербія, Чорногорія, Македонія – з грудня 2009 року,
- Боснія і Герцеговина, Албанія – з грудня 2010 року,
- Молдова – з квітня 2014 року,
- Грузія – з березня 2017 року.
У більшості цих країн люди теж, м’яко кажучи, не жирують, натомість пориваються на роботу в ЄС. А диви-но – безвізовий режим нікому з них не скасовують!
Як безвізовий режим виглядає на практиці? Про це “Смак подорожника” розпитав постійних мешканців та громадян Боснії й Молдови.
БіГ цікава тим, що за п’ять років уже достатньо “устаканила” безвізові стосунки з Шенгеном, продовжила реформи і готується подавати заявку на членство в ЄС.
А от приклад Молдови з її доволі “свіжим” безвізовим досвідом показовий ще й через те, що ця держава – так само, як і Україна – колишня республіка СРСР, яка живе в умовах сильного впливу Росії, теж має дуже низький рівень життя та, головне, – схожі проблеми з сепаратизмом і “замороженим” воєнним конфліктом (ПМР як ДНР/ЛНР).
Як виглядав перший день безвізового режиму БіГ.
Лайфхак для заробітчан
Леся Башич-Лажевська,
українка, яка живе в Боснії, працює в сфері візових послуг:
– Для Боснії і Герцеговини візи до Євросоюзу скасували п’ять років тому, в грудні 2010-го. Нашій сім’ї (а мій чоловік – боснієць, громадянин БіГ) довелося їхати з Боснії в Україну наступного дня після того, як скасування набуло чинності. Потягом, через Сербію. На угорському кордоні у прикордонників не було жодного питання до мого чоловіка, вони лише між собою перемовилися, чулося: “Боснія, Албанія” – тобто згадували вголос, яким країнам скасували візи. Все. Поставили штамп, впустили в шенгенську Угорщину.
За ці п’ять років маємо досвід перетину шенгенського кордону у Словенії, Польщі, безліч разів в Угорщині, також в Німеччині і в Греції. Жодного разу у чоловіка не питали нічого, крім паспорта.
Перетинали кордони машиною, потягом та літаками. Не тільки до чоловіка-боснійця ніколи не було питань, а й мені, громадянці України, з моєю візою завдяки чоловікові-боснійцю завжди легше проходити всі кордони. Наприклад, поляки якось мурижили українські автівки на кордоні, а нашу пропустили в окреме віконце, з усіма почестями. :)))
Якось у Польщі нас зупинило авто прикордонної поліції, перевірили паспорти, ніяких питань щодо мети нашої подорожі не поставили – при тому, що в мене була угорська віза, і ми перебували геть на іншому боці Польщі, далеко від українського кордону.
Я знаю безробітних або малозабезпечених молодих людей, а також пенсіонерів із Боснії, які без будь-яких питань або проблем перетинають зараз кордони з шенгенськими країнами. За п’ять років не чула про жоден випадок, щоб когось не пустили.
Коли візи скасували, всюди в боснійських ЗМІ теж писалося, що потрібно буде доводити мету подорожі, мати при собі певну суму грошей на кожен день перебування в Шенгені. Але по факту я не чула, щоб у будь-кого це насправді питали.
Єдині обмеження – не можна просити притулку в ЄС (раніше багато хто з балканців просив) та нелегально працювати в Євросоюзі.
Але тепер із безвізовим режимом можна легально поїхати в ЄС на короткий строк, знайти роботу, повернутися в Боснію і Герцеговину по робочу візу і поїхати працювати легально. Це в останні п’ять років стало дуже поширеною практикою в БіГ.
Багато людей також їздять на сезонні підробітки – наприклад, медсестра бере місячну відпустку за свій рахунок і їде в Німеччину, там за місяць заробляє піврічний оклад, повертається на своє робоче місце вдома. Євросоюз це нормально практикує, а здавалося б… :))
“Жодного разу не вимагали нічого, крім паспортів”
Уляна Бах,
громадянка України, яка живе в Боснії, працює в Сараєві в боснійській громадській організації:
– Для безвізового в’їзду на територію Шенгену громадян Боснії потрібен лише біометричний паспорт – і більше жодних додаткових документів. Це підтверджує й офіційна сторінка Міністерства безпеки БіГ.
При перетині кордону прикордонники інколи питають у нас із чоловіком-боснійцем причину поїздки та куди їдемо. Але жодного разу не просила надати жодного іншого документу, крім паспортів – ні бронювання готелів, ні зворотнього квитка, ні страховки. Жодного разу не чула щоб когось завернули на кордоні і не пустили.
“Було багато випадків, коли молдаван із біометричним паспортом не пускали до ЄС”
Наталія Могілда,
громадянка Молдови, консультант у держсекторі:
– У громадян Молдови, які в’їжджають до Шенгену без віз, прикордонники можуть зажадати документи, що підтверджують мету поїздки – авіаквиток туди й назад, заброньований номер у готелі, або ж запрошення і копію посвідчення особи людини, яка запрошує, та її номер телефону, або дані організації, що запрошує; медичну страховку й зелену карту (якщо ви подорожуєте на машині).
Спершу ішлося про 50 євро на кожен день перебування, але в даний час прикордонна поліція більше не запитує, чи є у вас є ця сума.
Довідок із роботи, довідок про зарплату, рахунки в банках – такого не вимагають і не вимагали.
Але в нас є інша проблема. Деякі люди не розуміють, що безвізовий режим не надає права на трудову діяльність та на працевлаштування за кордоном.
І спершу в нас справді було багато випадків відмови в пропуску до ЄС без візи, якщо людина має біометричний паспорт, але не надає достатнього підтвердження туристичної мети візиту.
Люди не могли пояснити мету поїздки, і їм було відмовлено, вони мусили залишитись в аеропорту або на кордоні…
Ще одна проблема тут у тому, що значна частина з цих людей не володіла іноземною мовою й саме через це не могла пояснити мету поїздки.
“Якщо є зворотній авіаквиток, бронювання готелю можуть і не питати”
Татьяна Марку,
громадянка Молдови, журналістка Today.md:
– Для громадян Молдови безвізовий режим із країнами ЄС діє з весни 2014 року. Із того часу, як відомо мені з власного досвіду та з досвіду інших, для перетину кордону потрібні біометричний паспорт, авіаквиток та підтвердження бронювання готелю чи іншого житла.
Довідки з роботи або про розмір зарплати – не потрібні.
Якщо є зворотній авіаквиток – то взагалі не проблема при в’їзді, можуть навіть не питати бронь готелю.
Загалом, при в’їзді до Шенгену в молдаван часто запитують зворотні квитки, бронювання житла і, звичайно, мету поїздки.
Чи бувають випадки відмови в’їзду молдаван без віз до країн Шенгенської зони? Так, бувають. Але не дуже багато. Здебільшого це стосується нелегального виїзду на заробітки.
Однак у молдаван тут своя специфіка: ті, хто хоче працювати за кордоном, здебільшого роблять для цього румунський паспорт.
Якщо узагальнювати тенденції, то можна сказати, що після скасування візового режиму за кордон почало їздити значно більше громадян Молдови, ніж раніше.
Власне, те саме можу сказати й про себе – я тепер частіше літаю в Шенген.
І прихід у Кишинів лоукостових авіаперевізників (Wizz Air, Volotea) – теж непрямий наслідок безвізового режиму.
Часто задаваемые вопросы о безвизовом режимес Шенгенскими странами
для граждан Республики Молдова
1- Какие документы необходимы для безвизового путешествия в Шенгенскую зону?
Необходимо иметь биометрический паспорт, который должен быть действителен в течение трех месяцев после запланированного возвращения, на обложке паспорта должен быть следующий знак:
2. Могу ли я въезжать в Шенгенскую зону несколько раз с общей продолжительностью пребывания не более 90 дней в течение 180 дней?
Да, можете. Однако необходимо тщательно вычислить длительность своего пребывания в Шенгенской зоне, поскольку по правилам там можно находиться не более 90 дней в течение любого 180-дневного срока.Продолжительность официально разрешённого пребывания в Шенгенской зоне может быть определена при помощи «калькулятора», который приведён по ссылке:
http://ec.europa.eu/dgs/home-affairs/what-we-do/policies/borders-and-visas/border-crossing/index_en.htm
Инструкцию по подсчёту количества дней при помощи «калькулятора» можно найти по данному адресу:
http://ec.europa.eu/dgs/home-affairs/what-we-do/policies/borders-and-visas/border-crossing/docs/short_stay_schengen_calculator_user_manual_en.pdf
При помощи «калькулятора» (метод планирования), который учитывает предыдущие въезды и выезды путешествующего в Шенгенскую зону, может быть вычислена максимальная продолжительность пребывания, начиная с конкретного дня в будущем.
3. Обладатели всех ли типов паспортов будут освобождаться от получения визы?
Освобождаться от визы будут обладатели биометрических паспортов. Обладатели дипломатических и биометрических служебных паспортов уже освобождены от получения визы, в соответствии с положениями Соглашения между Европейским Сообществом и Республикой Молдова об упрощении выдачи виз.
4. На территорию каких государства-членов ЕС можно будет ездить без виз?
Безвизовый режим будет действовать во всех государствах-членах ЕС, за исключением Великобритании и Ирландии.
Безвизовый режим для граждан Республики Молдова распространяется на:
- Шенгенские страны:
– Португалия, Испания, Франция, Германия, Бельгия, Люксембург, Нидерланды, Италия, Дания, Швеция, Финляндия, Австрия, Греция, Польша, Словакия, Словения, Венгрия, Чешская Республика, Латвия, Литва, Эстония и Мальта; - государства-члены ЕС, которые ещё не входят в состав Шенгенской зоны:
– Кипр, Хорватия, Румыния и Болгария; - безвизовый режим действует также в следующих Шенгенских странах, не входящих в ЕС:
– Исландия, Лихтенштейн, Норвегия и Швейцария.
5. Даёт ли отмена визового режима право въезжать на территорию стран Шенгенской зоны?
Безвизовый режим не даёт безоговорочного права на въезд и краткосрочное пребывание в обозначенной зоне. Безвизовый режим не отменяет другие правила и условия въезда и нахождения на территории. Государства-члены имеют право не впустить на свою территорию, если не все условия въезда выполнены.
Для пребывания, не превышающего 90 дней в любой 180-дневный период, граждане третьих стран должны выполнить следующие условия въезда:
a) продемонстрировать соответствующие проездные документы, позволяющие пересекать границу;
b) подтвердить цель и условия поездки, доказать наличие достаточного количества средств для пребывания на территории государства и последующего возращения;
c) не фигурировать в Шенгенской Информационной Системе (SIS) и не находиться под запретом въезда и пребывания на территории Шенгенской зоны, во избежание отказа во въезде;
d) не представлять угрозы для государственной политики, внутренней безопасности, здоровья населения, международных отношений любого из государств-членов (в особенности, если не было каких- либо предупреждений в базе данных стран соглашения), во избежание отказа во въезде.
6. Отказ во въезде
Если гражданину третьей страны отказано во въезде в одну из государств-членов по причине невыполнения одного или более обозначенных выше условий, ему должен быть выдан официальный документ стандартной формы, где будут обстоятельно разъяснены причины отказа. Гражданин в обязательном порядке должен быть ознакомлен с решением и подтвердить его получение.
Граждане, получившие отказ во въезде, имеют право подавать апелляцию. Такие жалобы должны быть оформлены в соответствии с законодательством конкретной страны. В связи с этим, гражданину должна быть предоставлена полная информация о компетентных органах (адреса, контакты), куда можно обратиться с жалобой.
Подача апелляции не отменяет решения об отказе во въезде.
Для получения дополнительной информации, пожалуйста, обращайтесь к Постановлению Совета ЕС 562/2006 о правилах пересечения границы (Шенгенский Кодекс о Границах):
http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2006:105:0001:0032:EN:PDF
7. Какие документы я должен показать сотруднику иммиграционной службы на таможне?
Вы должны показать свой паспорт, и кроме того, Вас могут попросить также подтвердить наличие достаточных средств для проживания, показать авиабилеты для дальнейших путешествий и обратные билеты, бронирование жилья, письма-приглашения (в случае посещения родственников или знакомых), приглашения на конференции, подтверждение о зачислении в учебное заведение (в случае если гражданин едет учиться) и т.д.
8. Сколько денег я должен иметь с собой, чтобы поехать как турист в Шенгенскую зону?
Согласно Статье 5 (3) Шенгенского Кодекса о Границах, “средства для проживания должны быть оценены в соответствии с продолжительностью, целью пребывания в стране; средняя прожиточная сумма (стоимость жилья и питания) в конкретно взятой стране умножается на количество дней нахождения на данной территории”.
Авторитетными органами осуществляется проверка наличия у гражданина третьей страны достаточного количества средств (или возможностей гражданина получить эти средства законным путём) для пребывания, возвращения или транзита через другую страну.
Чтобы оценить средства существования, должны быть приняты во внимание ориентировочные суммы, установленные каждым Шенгенским государством.
Оценивание достаточности средств может быть осуществлено путём проверки наличных денег, дорожных чеков и кредитных карточек, которые есть в наличии у гражданина третьей страны.
Заявления о спонсорской помощи, предусмотренные национальным законодательством, гарантийные письма, приглашения от принимающей стороны также могут служить доказательством достаточных средств существования.
Служащие таможенного пункта могут проверить срок действия кредитной карты, связавшись с эмиссионной компанией, или при помощи других доступных средств (например, путём обращения в обменные пункты).
Приглашение может быть проверено путём установления связи непосредственно с приглашающим лицом, а также через национальные контактные центры в странах по месту жительства, которые предоставляют информацию о добросовестности приглашающего лица.
9. Всегда ли необходима дорожная медицинская страховка, чтобы путешествовать в Шенгенской зоне?
Дорожная медицинская страховка не обязательна для граждан третьей страны, освобождённых от виз. Тем не менее, рекомендуется её приобрести в случае поездок в Шенгенские страны.
10. Всегда ли необходимо иметь билет на обратный путь, прежде чем выехать из Молдовы?
При путешествии на самолёте, автобусе, поезде рекомендуется приобретать билет на обратную дорогу, хотя это и не является обязательным условием.
11. Нужна ли мне виза, чтобы работать в Шенгенской зоне менее трех месяцев?
Да, большинство государств-членов ЕС требуют визы и разрешения на работу, даже если Вы намереваетесь работать не более трех месяцев.
Дополнительная информация доступна по следующей ссылке:
http://ec .europa.eu/home-affairs/doc_centre/borders/docs/notification_visa_539_2001_en.pdf
12. Если я планирую навестить друга или родственника, живущего в Шенгенской зоне, должен ли я предоставлять определенную информацию об этом человеке на границе?
Вас могут попросить предоставить подробную информацию об этом человеке. Рекомендуется иметь, по крайней мере, адрес и контактный номер.
13. Нужна ли мне виза, чтобы посетить в короткие сроки какую-либо страну Шенгенского соглашения с деловой целью, например, с целью участия в совещаниях, посещения учебных тренингов, выставок?
Нет.
14. Должен ли я обращаться за получением визы/ разрешения на обучение, если я планирую поехать в Шенгенскую зону для краткосрочной учебы?
Вы должны будете просить разрешение на обучение только в том случае, если Вы намереваетесь находиться с этой целью в Шенгенской зоне более 90 дней в пределах 180-дневного периода. Для более длительной учебы Вы должны просить соответствующее разрешение, и правила варьируются в разных странах. Поэтому рекомендуется проконсультироваться в посольстве/консульстве той страны, в которой Вы намереваетесь учиться.
15. Будут ли все авторитетные органы государств-членов Шенгенской зоны проинформированы об этих изменениях?
Да.
16. Поскольку вводится безвизовый режим, есть ли какие-либо ограничения, связанные с путешествием из одной Шенгенской страны в другую?
Между Шенгенскими странами нет никакого пограничного контроля. Есть пограничный контроль между Шенгенскими странами и Кипром, Хорватией, Болгарией, Румынией. Граждане Молдовы обязаны всегда носить свой паспорт с собой, находясь за пределами Молдовы, поскольку каждым национальным законодательством могут быть предусмотрены специальные средства контроля в Шенгенской зоне.
17. Что может произойти, если я пробуду в Шенгенской зоне более 90 дней (без вида на жительство или долгосрочной визы) или буду там работать (без соответствующего разрешения)?
Гражданин Молдовы, который остается в Шенгенской зоне более чем на 90 дней (без вида на жительство или длительной визы), находится там незаконно, и это в дальнейшем может привести к запрету въезда в Шенгенскую зону. Работа в Шенгенской зоне без соответствующего разрешения также незаконна (даже если гражданин находится в Шенгенской зоне менее 90 дней), и впоследствии гражданину будет запрещено въезжать на территории Шенгенских стран.
