Вербна неділя – шостий тиждень Великого посту. Закінчується у Вербну неділю, після якого настає Страсний тиждень. Головні народні обряди тижні пов’язані з вербою і випадають на суботу та неділю.
Вербна неділя не має фіксованої дати і щороку святкується в різні дні. У 2017 році Великдень випадає на 16 квітня, тому Вербна неділя припадає на 9 квітня.
Відповідно до Священного Писання, у Вербну неділю Син Божий увійшов в святе місто Єрусалим. Тому в православній церкві цей день називається по-іншому – Вхід Господній в Єрусалим.
Місцеві жителі, які вже начулися про чудеса зцілення, якими прославився Ісус, зустрічали його, що в’їжджає в місто на ослі, як личило зустрічати Месію і правителя – застелили дорогу зеленими пальмовими гілками, співали пісні і вітали криками: “Осанна!”
У Вербну неділю проводять всеношну службу, де святяться гілочки верби, за якими потрібно напередодні сходити в ліс до сходу сонця.
Відзначають, що потім ці гілочки володіли великою силою: вони охороняли родину від нещасть, позбавляли від хвороб, псування і пристріту, а будинок – від пожеж і повеней.
У Вербну неділю здавна збереглася традиція: щоб бути здоровими, люди хльостають один одного гілками верби. Биття відбувається зазвичай вранці, після освячення верби, у церкві або біля будинку і, як правило, з примовлянням:
Верба красна, бий до сліз, будь здоров! (саратов.);
Не я б’ю, верба б’є / За тиждень — Великдень; / Будь великий, як верба, / А здоровий, як вода, / А богатий, як земля (Чернігів.);
Вярба б’е — не я б’ю; / За тыдзень — Вялікдзень. / Хвора у лес, на верас, / А здароўе у косці. / Будзь здароў, як вада, а расці, як вярба.
Найчастіше дорослі били дітлахів, “щоб росли і були здорові”. З цією ж метою всюди били худобу.
Згідно з церковним Уставом, у суботу та неділю Вербного тижня допускається послаблення посту: в Лазареву суботу дозволяється куштування ікри, а у Вербну неділю – риби, що визначало склад традиційного святкового столу.
Разом з тим, з Вербним тижнем, особливо з останніми його днями, пов’язано багато прикмет на погоду і майбутній урожай: “Якщо вербний тиждень вітряний, з ранками – то ярові гарні будуть”.
Цей день хоча і вважається святом, але випадає в Великий пост, тому не святкується шумно. У Вербну неділю варто утриматися від активних розваг, зловживання алкоголем і розважальних заходів.
Також в цей день не вирішується старанно працювати, слід приділити більше уваги молитвам, а також роздумам про власне життя.
У Вербну неділю не можна готувати гарячі страви, тому господині всі страви роблять заздалегідь. Напередодні свята готують каші, гречані млинці, випікають хліб і печиво. У цей день піст трохи попускають і дозволяється їсти рибу і випити трохи вина.
Вважається також, що в цей день не можна розчісувати волосся, щоб не зменшити здоров’я і не накликати неприємності.
За традицією, у Вербну неділю в церкві під час всеношної служби святять гілочки верби. Її потрібно заготовити заздалегідь – напередодні до світанку. Суворо забороняється зривати вербу, яка росте біля кладовища.
Після того, як вербу освятять в церкві, її приносять в будинок і ставлять біля ікони. Вважається, що ця верба буде охороняти будинок від пожеж і нещасть, а господарів – від хвороб.
Свяченій вербі приписується магічна сила. Коли навесні виганяли худобу на пасовисько, то конче свяченою вербою – “щоб нечисть не чіплялася до тварин”. Викидали гілки свяченої верби надвір під час граду – “щоб град зупинився”.
Верба має велике значення в народній медицині. Коли хворіли люди або тварини, то знахарі варили її з цілющими травами і напували хвору людину чи тварину. Відваром освяченої верби змочували голову і так лікувалися від головного болю. Свячена верба допомагала від лихоманки, ревматизму й гарячки. Товчене листя клали на рани, а настоянку на її листях пили проти шлункових захворювань.
Освячені вербні “котики” кидали в кашу і їли, оскільки вважалося, що через них передасться людям сила весняної енергії на цілий рік. Ковтали “котики” ще по дорозі з церкви, щоб не було лихоманки, і горло не боліло.
Обсаджували криниці вербами, щоб захистити воду від лихих сил, щоб вода була “пригожа та здорова”. Сухою торішньою свяченою вербою розпалювали піч під великодні паски.
Вважалося, що якщо у Вербну неділю посадити кімнатну рослину, то вона приверне в будинок достаток і багатство. При цьому необхідно дотримати всі тонкощі цього обряду. Рослину необхідно садити з товстими листям. Краще всього підійде “грошове” дерево. Але якщо вона протягом місяця зав’яне, то вам доведеться прожити решту життя в бідності.
Вербна неділя – тихе свято, яке краще провести в колі сім’ї. Це дуже благочестиве торжество, адже в цей період все ще триває Великий піст, а попереду християн чекає суворий тиждень посту – Страсна седмиця. У Вербну неділю дозволяється деяке послаблення посту – можна їсти рибу.
Ще одне повір’я: у Вербну неділю не можна розчісувати волосся.
