Про каву у Європі довідалися ще у 1591 р. від італійського лікаря Проспера Альпінуса. Він потрапив в Єгипет і там вперше скуштував каву. Йому розповіли легенду про те, як один пастух з Ефіопії помітив, що його кози, поївши ягід з куща з жорсткими зеленими листочками, всю ніч не спали та були бадьорі і веселі. Араби і єгиптяни називали Ефіопію, звідки пішла ця рослина, країною Каффа, а напій з плодів цього дерева – кофа.
Кава європейцям дуже сподобалася і в 1652 р. один грек відкрив у Лондоні першу кав`ярню. Там обговорювали всі новини, засиджувалися допізна, адже спати не хотілося. Саме тому перші вуличні ліхтарі поставили біля кав’ярень.
Кавове деревце невисоке – 8-10 метрів заввишки, іноді це взагалі кущ. Вічнозелені блискучі листки «сидять» на дереві парами, навпроти один одного. З-за пазух листків з’являються білі квітки, схожі на квіти жасмину, проте трохи більші. Ягоди спочатку зеленого кольору, згодом вони поступово стають яскраво-червоними. Всередині кожної ягоди по два зернятка кави. Якщо посадити зернятко в землю, воно не зійде. Але якщо його кинути на поверхню землі та ще й у затінок, то воно скоро дасть паросток, адже у природі кава росте у лісі, в тіні інших дерев.
Птахи скльовують м’якоть ягід, а зерна кидають на землю. З Африки каву привезли до Америки, а Бразилія стала найбільшим у світі постачальником кави.
