Якщо не враховувати обвалу курсу біткоїна та фондових індексів, то найбільшу увагу в останні тижні привертає тривале ослаблення курсу долара по відношенню до валют більшості країн. Основний конкурент долара – євро – протягом 2017 року зміцнився до “зеленого” майже на 20%, сягнувши співвідношення 1,23. Британський фунт, який оклигує після Брекзиту, теж зміг трохи відновити свої позиції (до 1,39). Китайський юань у 2017 році зміцнився до долара на 6,7%, і, кажуть, такого значного підйому китайської валюти не спостерігалося з 2008 року. Українська гривня – і та зміцнюється!
Америка вирішила пограти у валютні «піддавки»
Дійсно, долар США наразі займає найнижчі позиції за трирічний період. Вже з початку року долар втратив 4% своєї вартості до кошика шістьох основних валют — євро, японської єни, фунта стерлінгів, канадського долара, шведської крони та швейцарського франка (так званий індекс долара USDX, на початку року цей показник був на рівні 91,83 пункта, а вже на минулому тижні – 88,62 пункта).
Аналітики зазначають, що зниження курсу американської валюти останнім часом відбувається всупереч ряду чинників, які мали б сприяти зміцненню долара. Незважаючи на сприятливу макроекономічну статистику (на ринку праці, в енергетичному, технологічному експорті та ін.), аналітики зазначають, що дефіцит торгового балансу США продовжує зростати. У грудні 2017 року він зріс на 5% порівняно з листопадом і становить зараз близько $53 млрд. Побоювання викликає також різке зростання дефіциту американського бюджету, який обумовлений стартом податкової реформи Трампа. Білий дім вже заявив, що в першому кварталі 2018 року планує продати казначейські облігації на суму 40 млрд доларів. Це найбільший випуск з 2009 року. А взагалі, проект бюджету США передбачає зростання дефіциту майже до $1 трлн в 2019 році (максимальний дефіцит в історії країни становив $1,41 трлн у 2009 році, близько 9,8% ВВП, в середньому розмір дефіциту бюджету країни за останні 50 років становить близько 2,8% ВВП).
Саме тому для США зараз вкрай вигідно зберігати долар на низьких позиціях. Адже знецінення долара зменшує боргове навантаження і при цьому поліпшує торговий баланс – здешевлює товари, вироблені у США, відповідно, вони стають більш конкурентоспроможними на світовому ринку.
Міністр фінансів США Стівен Мнучін так відкрито і заявив, що зменшення вартості долара зрештою позитивно позначиться на американській економіці, оскільки сприятиме зростанню обсягів зовнішньої торгівлі Сполучених Штатів. “Очевидно, що послаблення долара для нас корисне, оскільки це стосується збільшення торгівлі та можливостей”, – заявив він у кулуарах Всесвітнього економічного форуму в Давосі, додавши, що адміністрацію Трампа зараз мало турбує короткострокова “слабкість” долара.
Якби знали розробники Твіттеру, як американські президенти його використовуватимуть…
Хоча підтримувати американську економіку, постійно знецінюючи долар, і при цьому зберігати її ринок капіталу найпривабливішим у світі стає усе складніше. Сьогодні йде валютне і торгове змагання двох найпотужніших економік світу – США та Євросоюзу, які приблизно однакові за обсягами (ВВП становить по близько 18 трильйонів у.о.).
У певні моменти уряди різних країн відкрито починають звинувачувати один одного в маніпулюванні курсами. Так було у США з Китаєм у 2010-2012 роках, який спеціально утримував слабкий юань. Тепер у ЄС із США.
Нещодавно в своєму виступі очільник Європейського центрального банку Маріо Драгі натякнув, що настільки міцна євровалюта цілому несе негативні наслідки для економіки Європи — перешкоджаючи її відновленню після кризи 2009 року. Курс євро в 1,5 долара – це вже катастрофа для європейської економіки і промисловості.
Член ради керуючих ЄЦБ Евальд Новотни в інтерв’ю Wiener Zeitung, коментуючи дії американської влади, зокрема президента Дональда Трампа, взагалі не стримувався у висловах. Мовляв, своїми дописами у Twitter Трамп “вносить хаос у роботу фінансових ринків, а американське казначейство робить усе, щоб долар залишався слабким”.
Українські перемоги у війні долара і євро
Про те, що валютне змагання США і Європи так чи інакше зачепить і Україну, рік тому попереджав виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. У своїй колонці “Україна в епіцентрі світової валютної війни. Що робити і чого боятися Києву?” він зауважив:
“За останні кілька років вщухли дискусії 2010-2012 років про валютні війни. Здавалося, світ переймається зовсім іншими проблемами. Здавалося навіть, що не все вже так безнадійно і світ вже не летить у безодню. Тепер усе змінилося. І це абсолютно чітко продемонстрував дзвінок міністра фінансів США директору Міжнародного валютного фонду. Яким було чітко зазначено: США сподіваються, що МВФ забезпечить проведення чесного і глибоко аналізу політики обмінного курсу серед країн-членів Фонду. Що це означає? Почалася нова валютна війна. І вона обіцяє бути дуже жорстокою”.
За словами пана Устенка, хоча ця подія могла здатися незначною, в ній проглядається глибокий сенс, який в цілому може змінити контури існуючих досі підходів до суверенних курсових політик, які проводять центральні банки світу. “Раптом стало зрозуміло, що на ці центральні банки можна досить сильно впливати, та ще й ззовні. Саме тому багатьом країнам доведеться понервувати, думаючи про те, як вписатися в нові (ще більш прагматичні порівняно з минулими часами) реалії. Звичайно, якщо ці “інші” хотіли б отримати якісь вигоди від подібної перспективи. Сподіваюся, що Україна відносить себе саме до такої групи “бажаючих отримати вигоди”, – зазначив експерт.
“Профіт” для української економіки у валютний війнах США та Європи очевидний. Оскільки наша валюта “прив’язана” до долара, то його зниження полегшує нам входження зі своїми товарами на ринки Європейського Союзу. Власне, маємо на сьогодні такі результати – український експорт до країн Європейського Союзу в 2017 році зріс на 30%, а їх частка в структурі зовнішньої торгівлі досягла 43%.
Марина Нечипоренко, Київ
