Папа Франциск привітав з 25-літнім подружнім ювілеєм священика УГКЦ з Чернівців Валерія Сиротюка та його дружину.
18 травня Папа Франциск запросив у “Дім Святої Марти” на ранкову Божественну Літургію родини, які зустріли свої подружні ювілеї, а також душпастирів-ювілярів, котрі відзначають річниці священичих рукоположень. Серед ювілятів, яких запросив Папа на приватну молитву – отець Валерій Сиротюк та пані Оксана Сиротюк. Подружжя разом 25 років, йдеться на сайті Чернівецької єпархії УГКЦ.
-Минулого року в Римі на парафії української базиліки “Святої Софіії”, ми з дружиною мали нагоду бачитися з преосвященним владикою Іринеєм Біликом. В розмові з єпископом ми пригадали владиці, що наближається ювілейна дата того дня, коли преосвященний, будучи ректором семінарії, благословив студента Івано-Франківської семінарії та студентку Київського Педагогічного Університету на подружжя. Єпископ Білик уважно нас слухав, а наприкінці каже: “Чекайте, від мене вам прийде подарунок”. І ось, приходить на нашу адресу лист від секретаря Папи з повідомленням про те, що Папа Франциск запрошує мене разом з дружиною на ранкову Літургію…, -розповідає отець Валерій Сиротюк.
Продовжує пані добродійка Оксана:
“Ця приємна новина справді стала для нас гарним подарунком. Я хотіла поїхати до Риму і бути разом зі свої чоловіком. Я відчула відповідальність за жертвенний дар, який приймає кожна імость. Це справедливо бути поруч на молитві з Понтифіком. Так само поруч і разом, як ми спільні в народженні дітей, разом в діленні горя і втіхи, праці на парафії, разом перед Богом… Пізніше стоячи на молитві з Папою я перебирала у своєму серці гіркі долі моїх посестер, котрі також, як і богопосвячені особи зазнали гонінь, туртур та переслідування в часах підпільної УГКЦ. Я бачила Папу Франциска і подумки промовляла: “Святіший Отче, скільки ж то українських священичих родин прийняли хрест і голгофу тільки за одне, щоб бути з тобою в єдності і під твоїм духовним проводом. Ця єдність нам далася жертвою наших чоловіків священиків, потуранням наших дітей і онуків. Стою на цій Молитві і думаю собі – я сьогодні тут стою близько Папи Франциска замість тих добродійок, замість тих імостей, за тих паніматок, що зберегли в минулому нам католицьку єдність”.
Подружжя привезло Папі українські дарунки. Вони подарувати йому кептарик та кресаню.
“Наше весілля 25 років тому, – продовжує отець Валерій, – відбулося в моїх рідних Кутах на Гуцульщині. В краю килимів, кептарів, сардаків, крисань, вишиванок. На час нашого візиту до Риму припадав День української вишиванки (17 травня). Тому без жодних інших варіантів ми вирішили подарувати Святійшому отцеві гуцульский кептар та кресаню. Владика Іриней попередньо нам розвідав розміри одежі Папи, а декан Косівський отець Роман зібрав для нас кращих майстрів Гуцульщини. Результат перевершив наші сподівання. На початку зустрічі з Папою Франциском я привітався українською “Слава Ісусу Христу” і Папа відповів українською “Слава Навіки Богу”. Здається з цієї хвилі увага Папи до нас була особливою. Я представився хто я і звідки. І коли Папа почув, що я одружений священик і поруч стоїть моя добродійка, то Папа подав нам одразу обидві руки. Справді, він нас благословляв обидвома руками і ми всі почувалися дуже щасливі, і раді. Прийшов час на подарунки і ось, на якусь хвилю Папа Франциск український гуцул. Дай Боже Папі “щєстя і здоровля”, як кажуть наші горяни. Але то було ще не все. На якусь хвилю від радощів я згубився в часі і Папа побачив у моїх руках велику книжку. А перед нашою дорогою до Риму, наш владика Йосафат просив передати від нього поклін і нагадати Папі, що всі українці чекають Папу в гості до України, а заодно передати Святішому Отцеві книгу про Церкву на Буковині, про новоутворену Чернівецьку єпархію. Отож Папа питає, чи ця книжка, що в моїх руках також є для нього? О, відповідаю, перепрошую, так звичайно. На першій сторінці книжки наш Чернівецький катедральний собор, якому скоро 200 років.
Папа був до нас доброзичливим, а його обійми теплі, наче нас вітав не глава держави і не Римський Архієрей, а рідний батько…
Того благословенного дня ми ще з дружиною прийшли до нашого святого Йосафата, гріб котрого знаходиться в Папській Базиліці святого Петра та блаженної матері Йосафати, мощі котрої в генеральному домі сестер Служебниць.
В день ювілею ми дякуємо батькам за дар життя, владиці Іринеєві за подарунок, преосвященному Йосафатові за молитву, Папі Франциску за любов, а Богові Святому за все!”
