РЕВОЛЮЦІЙНІ КРОКИ? /
Минулого тижня в Чернівцях ми завершили непрості переговори з Міністерством транспорту Румунії. Скажу як є – нам було складно знайти компроміс, хоча насправді в нас є багато спільних інтересів, що стосується розвитку саме інфраструктури. Тому для нас це велика перемога – ми підписали протокол, який дасть додаткові можливості в першу чергу для залізничного сполучення та вантажного автотранспорту.
В рамках проектів Національної транспортної стратегії 2030 обговорили і питання, що стосуються доріг, аеропорту, залізничних перевезень та мультимодальних центрів. При цьому ми орієнтувалися на особливості та зацікавленість у розвитку власне Чернівецької області, адже завдяки географічному розташуванню майже всі внутрішні проекти лягають в рамки співробітництва з Румунією.
Розвиток міжнародного транспортного сполучення між Україною та країнами-членами ЄС в цілому надасть збільшений обсяг пасажирських перевезень, здешевить вартість транспортних послуг, створить більш зручні умови для перетину кордону України, включаючи реконструкцію та належне обладнання пунктів пропуску, а також відкриття нових. Ось з них і почнемо.
Пункти пропуску
В Чернівецькій області діє лише два пункти пропуску з Румунією: автомобільний – Порубне та залізничний – Вадул-Сірет. Цього року має бути відкрито ще два пункти пропуску Дяківці та Красноїльськ, тому вирішили включати в список пріоритетних проектів як будівництво самих ПП, так і одразу включати розбудову дорожнього сполучення до них орієнтовною вартістю 1 млрд грн.
Дороги, що йдуть через гірські території, окреслили як пріоритетні – вони важливі для покращення сполучення з країнами-членами ЄС, а також розбудові під’їзних доріг до пунктів пропуску. Крім того, це надасть поштовх розвитку Чернівецької та Івано-Франківської областей на різних берегах річки Черемош, забезпечить вантажо-пасажирський транзит через МАПП “Руське” та “Шепіт”.
Європейська транспортна мережа TEN-T
Не можна не брати до уваги географічне розташування регіону. Перш за все в око “кидаються” проекти та напрямки розвитку саме ті, що пов’язують регіон з європейськими сусідами. Важливим є покращення мобільності і мультимодальності перевезень, залізничних та авіасполучень, зокрема, фокусуючись на відновленні та подальшому розвитку транзитного потенціалу України між основними вузлами Європейської транспортної мережі (ТЕN-Т).
Ми маємо сконцентрувати спільні зусилля на ефективнішому використання наявних ресурсів, які надаються діючими програмами ЄС та сформувати більш дієві інструменти співпраці. Найкращий варіант, як на мене, – це паралельно розвивати інфраструктуру регіону разом з нашими європейськими сусідами, залучаючи їх до спільних проектів, які будуть приносити користь окремо регіону та розвитку міжнародного співробітництва. Транспортний протокол сторін Карпатської конвенції визначив спільні підходи до розбудови та відновлення інфраструктури та безпечного транспортування з оптимальним співвідношенням переходів гірських територій.
.jpg)
Залізничне сполучення
Проект №1 Чернівці-Сучава (Румунія)
Стосовно надання послуг з залізничних пасажирських перевезень у прикордонній зоні, Румунія запропонувала, починаючи з 1 січня 2019 року, запровадити курсування двох пар нових поїздів, які забезпечать з`єднання між м. Сучава (Румунія) та м. Чернівці (Україна). На дільниці Сучава – Вадул-Сірет євроколія 1435 мм в обидві сторони чотири поїзди забезпечує CFR Calatori. На дільниці Вадул-Сірет в обидві сторони до Чернівців колія 1520 мм, чотири поїзди забезпечуються ПАТ “Укрзалізниця”.
Є пропозиція румунської сторони продовжити вузьку колію з Сучави до Чернівців (за прикладом Мукачево-Дебрецен), але спочатку треба підготувати ТЕО та спільний інвестиційний проект з ЄС. Необхідно проаналізувати ризики, адже у випадку швидкісного сполучення до години між Чернівцями та Сучавою аеропорти цих міст будуть конкурувати за пасажира.
Проект №2: Одеса-Чернівці та Київ-Чернівці
Суть проблеми: в Чернівців немає адекватного сполучення зі Києвом та Одесою. Зараз потяг до Одеси їде 16 годин, а до Києва 12 годин. Необхідно підготувати проект скорочення часу проходження поїзда “Чернівці-Одеса”, відновлення наскрізного руху станціями “Могилів-Подільський” до станції “Чернівці” з беззупинковим проходженням двох відрізків на території Молдови. Наскрізний рух через Молдову дасть нам економію близько 300 км та мінімум 4 години. Ми розвантажимо львівський напрямок та з’являться транспортні потоки через чотири області України.
Чернівецька область знаходиться між Румунією, Молдовою та Карпатами. Розвиток транспорту тут матиме великий вплив саме на розвиток туризму, він в цьому регіоні має величезний потенціал. Фактично, транспортна інфраструктура стримує розвиток як внутрішнього, так і зовнішнього туризму.
RO-LA термінал
Враховуючи збільшення попиту на транзит автомобільних перевезень територією Румунії, вирішено використовувати інтермодальні перевезення з використанням залізничних платформ типу RO-LA як альтернативу транзиту територією Румунії.
Ми затвердили маршрут курсування контрейлерного поїзда в складі 22 залізничних платформ та 1 вагону для перевезення водіїв буде через Вадул-Сірет (Румунія) – Русе (Болгарія), відстань 605 км та час курсування 33 години. Румунська сторона сприятиме та підтримуватиме користувачів цієї системи через механізми компенсації шляхом видачі їм транзитних дозволів. Більше того, до моменту запуску контрейлерного поїзда українські автоперевізники отримають додатково 5500 дозволів.
Аеропорт Чернівці
Загальна ситуація з аеропортом така – за 2017 рік аеропорт мав приріст пасажиропотоку в 280% (близько 48 тис. пасажирів), а цього року очікується ще більше. Місцева влада за попереднім розрахунком окреслила потенціал зони обслуговування пасажирів протягом 5 років до 500 тисяч на рік.
Перше – треба обов’язково залучати нових перевізників, адже лише одна авіакомпанія МАУ та 1 регулярний рейс в день Чернівці-Київ – це замало для розвитку аеропорту. В цьому і полягає першочергове завдання – капітальна реконструкція злітно-посадкової смуги (орієнтовна вартість – 500 млн грн.) для забезпечення зльоту-посадки великих Боінгів та Аербасів.
Тому другим пріоритетом ми виокремили будівництво нового терміналу на умовах публічно-приватного партнерства. Єдиний реальний вихід – віддати в концесію аеропорт приватному інвестору для його розвитку та ефективного управління.
Що для цього треба зробити?
По-перше, почати з того, щоб узгодити пріоритетність і можливості фінансування проектів відповідними структурами ЄС та національного співфінансування реконструкції діючих і створення нових міжнародних пунктів пропуску, їх належного облаштування і забезпечення під’їздів до них.
По-друге, створити працюючий механізм надання державної підтримки інфраструктурним проектам, визначити та законодавчо закріпити повноваження місцевих і центральних органів виконавчої влади щодо їх реалізації, враховуючи децентралізацію та розподіл Державного дорожнього фонду.
Для реалізації інфраструктурних проектів Чернівецької області має бути поєднання різних джерел фінансування – бюджетні та інвестиційні кошти, кредити ЄБРР та ЄІБ, а також гранти Румунії та технічної допомоги Єврокомісії.
