Три роки військової і торгової російської агресії, і майже три роки з тих пір, як українці проголосували на виборах президента, який обіцяв швидко провести реформи і поліпшити добробут українців.
Про те, як насправді змінилося життя в країні за цей час з’совували журналісти видання Realist.
Україну залишає молоде працездатне населення, їдучи на заробітки в Європу, США і навіть Росію?
Самих українців вже давно не 52 млн, як в 1990-х розповідали в ТВ-ролику на популярному каналі. Починаючи з 2014 року, українців стало менше майже на 3 млн осіб – 42,5 млн, випливає з останніх даних Держстату.
Чому так вийшло? По-перше, через часткову окупації Донбасу проросійськими бойовиками і анексії Криму Росією.
По-друге, через офіційну еміграцію в країни ЄС і ближнього зарубіжжя, що почалася ще задовго до подій в Криму і на сході країни.
Насправді, нас ще менше. Офіційні цифри не відображають страхітливе явище вимивання людського капіталу з України. Молодь прагне за всяку ціну покинути нашу країну, щоб вчитися і жити за кордоном. Українців багато в Польщі, Росії, США, Канаді та інших країнах. Потрапивши туди легально або нелегально, вони прагнуть закріпитися, діючи за принципом: «Краще нам буде погано тут, ніж добре на Батьківщині».
На окупованому півострові залишилося більше 1,9 млн наших громадян. На Донбасі статистика дещо спотворена і неточна.
За даними Держстату, на 1 грудня 2013 року в Донецькій області проживало 4,346 млн чоловік, в Луганській – 2,240 млн осіб.
Через три роки війни, за версією служби статистики, в Донецькій області проживає тепер 4,241 млн осіб, в Луганській – 2,194 млн осіб. Тобто населення цих двох областей скоротилося «всього» на 151 тис. чоловік.
Причому влада, здається, сама не знає, скільки реально громадян живе в Україні. Міністр соціальної політики Андрій Рева запропонував не чекати 2020 року і провести перепис населення вже в 2018-му, щоб з’ясувати фактичну кількість населення.
Ці цифри виглядають трохи дивно. Вони навряд чи відображають справжню картину того, що відбувається, з огляду на, що тільки Мінсоцполітики взяло на облік понад 1,6 млн переселенців. Ці люди не виїхали з країни, але, як мінімум, частина з них не проживає на Донбасі. Скільки виїхало – точно невідомо.
У РФ наполягають, що тільки в минулому році до них з Донбасу виїхало близько 250 тис. чоловік. Правда це чи ні, сказати складно. Як і те, скільки громадян, що залишилися в ОРДЛО, в тому числі пенсіонерів, померло або загинуло за цей час.
Але ще більших масштабів набуло зубожіння населення України. За останні роки це не просто часте явище, а справжня пандемія.
Чим хвалиться уряд? Правильно – тим, що доходи населення зросли. Номінальні.
Так, не так стрімко, як це зробили ціни на продукти харчування і комунальні послуги, виправдовується нова влада. Але все таки…
Кілька цифр для розуміння. Середня зарплата за останні три роки збільшилася майже вдвічі – до 6,2 тис. грн. При нинішньому курсі гривні це близько $ 231. У 2013 році середня зарплата 3,2 тис. грн становила за тим же курсом $ 413.
На сьогоднішній день, як і зазвичай, середня офіційна зарплата найбільша в Києві – понад 9,8 тис. грн. Найбільш низька вона в Чернівецькій і Тернопільській областях – 4,7 тис. грн на місяць.
Реальна зарплата, яка характеризує купівельну спроможність номінальної зарплати під впливом інфляції, за три роки «просіла». У 2014 році вона скоротилася на 6,5% по відношенню до 2013 року, в 2015-му – на 20,2% по відношенню до 2014 року. І тільки в минулому році вона зросла на 9%.
Росли номінальні доходи – росли і витрати. Якщо в 2013 році громадяни отримали загальний дохід понад 1,5 трлн грн, стільки ж вони і витратили. У минулому році показник по доходах вже перевищив 2 трлн грн. Причому витрат в минулому році було більше, ніж доходів. За даними Держстату, в 2016 році населення «проїв» 18,5 млрд грн своїх раніше відкладених накопичень.
Збилися з курсу
На що стали витрачати більше? Практично на всі, починаючи від продуктів харчування і одягу і закінчуючи оплатою комунальних послуг. Детальніше – на графіку нижче.
Ціни росли з різних причин. Універсальна – девальвація гривні, подстегнувшей стрибки інфляції. За три роки національна валюта побила всі можливі і неможливі антирекорди, опустившись з 7,99 грн / $ на початку 2014 року до 26,8 грн / $ на сьогоднішній день.
У різний час курс опускався до позначки 39 грн / $. На готівковому «чорному» ринку зовсім переступав 40 грн / $.
На девальвації непогано «зіграв» тоді вже президент Порошенко, вдало «інвестувавши» в держпапери: «Порошенко заробив 279% прибутку на девальвації гривні».
Поки падала гривня і скакали ціни, росли бюджетні надходження з податків і акцизів. За великим рахунком, девальвація врятувала бюджет Яценюка в 2014 і 2015 роках, забезпечивши кошти для соціальних виплат, погашення боргів і потреб армії.
комунальний шок
Комунальні послуги – одна з найбільш витратних статей витрат в українських сім’ях. Після харчування, звичайно. «Середній чек» за «комуналку» з урахуванням електроенергії в грудні минулого року перевищив 1,8 тис. грн для одного домогосподарства, що на 1,3 тис. грн більше, ніж у грудні 2013 року.
Чому так подорожчали комунальні послуги?
Головним чином, через перегляд цін на газ. Ще уряд Арсенія Яценюка, досягнувши домовленостей з кредиторами, зокрема з МВФ, взяло на себе зобов’язання підвищити тарифи на електроенергію та газ. Кабмін Володимира Гройсмана пішов ще далі і в квітні 2016 року прийняв рішення про встановлення єдиної ціни на газ і скасування 50% соціальної знижки для населення на опалювальний сезон. У підсумку це потягнуло за собою подорожчання опалення та гарячої води.
Пішовши на цей крок, влада запропонувала українцям компенсатор – субсидії. Незаможні платять за «комуналку» лише частину – близько 15% від своїх загальних витрат. Сьогодні в програмі житлових субсидій знаходиться понад 6 млн сімей. Це чи не половина країни. У минулому році з держбюджету (читай – з кишень платників податків) на субсидії витратили 44,1 млрд грн. В цьому році буде ще більше. У 2013 році – в межах 6 млрд грн.
В уряді вважають, що крок з єдиною ціною і субсидіями – це більш дешевий для бюджету варіант, ніж вливати десятки мільярдів гривень на рік в «Нафтогаз» і сприяти схемами розкрадання цих коштів. За великим рахунком, схема була одна – облгази завищували реальний обсяг газу, який продавався для потреб населення. Списаний газ продавали промисловості за цілком ринковими цінами. Це, як запевняли в уряді, стало можливим через невиправдано завищених нормативів споживання газу, на підставі яких проводилися розрахунки за поставлений газ. До слова, за останні роки ситуація з урахуванням газу населенням кардинально не поліпшилася. З’ясувати, хто і скільки реально споживає – до сих пір проблема. І, думається, можливості для маніпуляцій все ще залишаються.
Незважаючи на дорогу для держбюджету програму субсидій, далеко не всі, хто хоче, можуть отримати компенсації. Що в підсумку веде до зростання боргів населення за комунальні послуги: «Комунальний бунт: українці не хочуть платити за газ і опалення».
$ 1,5 в день на гідну старість
Непрості три роки пережили пенсіонери. Для них це була «трьохлітка виживання». Все що могли влади – це на 10% в рік підвищувати розмір мінімальної пенсії. У початку 2014 року середній розмір мінімальної пенсії був 971 грн. Сьогодні – тисячі двісті сорок сім грн. Це приблизно $ 46,5. Або по $ 1,5 в день для гідної старості. Ось за таким мінімуму живе кілька мільйонів літніх українців.
«Середній» ж пенсіонер в Україні отримує близько 1700 грн на місяць. Це не набагато більше, ніж в 2013 році, коли, за даними Пенсійного фонду, середній розмір нарахованої пенсії становив 1470 грн. Для розуміння: за тодішнім курсом це було $ 186.
Минулого тижня свіжий ковток повітря пенсіонерам пообіцяв прем’єр-міністр Володимир Гройсман, анонсувавши так зване осучаснення пенсій з жовтня 2017 року. Детальніше про це читайте тут: Гройсман пообіцяв підвищити пенсії українцям. Звідки гроші?
Пенсіонерів за три роки стало менше. Принаймі, в розумінні влади – 12,2 млн замість 13,6 млн в 2013 році. Є підстави вважати, що в основному на цій статистиці позначився фактор Донбасу. Раніше міністр соціальної політики Андрій Рева говорив, що реально влада не знає, скільки пенсіонерів зараз проживає на окупованій частині Донбасу.
