Люди працюють зазвичай з 08:00 до 17:00 або з 09:00 до 18:00.
Як оптимально розподілити робочі можливості і здібності:
- З 6 до 7 ранку – найкраще працює довготривала пам’ять. Потрібно щось гарненько запам’ятати – постарайся не проспати!
- З 8 до 9 ранку – час логіки. Аналітика, розрахунки, планування і тактика дій – це час для них.
- З 9 до 10 ранку – найбільш прийнятний час для роботи зі статистикою і великими обсягами інформації.
- З 11 до 12 ранку – потрібно відпочити і не займатися роботою, що вимагає чіткості і уваги. Або роби автоматичну рутинну роботу, або відволічися. Іноді можна.
- З 12 до 14 – обід! Не 2 години, звичайно (хоча чому б і ні), але вибери для трапези саме цей час. Шлунок скаже тобі спасибі, адже він відмінно зробить свою роботу.
- З 12 до 18 – працюємо, товариші! Робота, зроблена пізніше, буде віднімати більше часу і сил. Ці 6 годинпросто створені для праці та активних дій. Погано засинаєш – значить, перенапружилися.
- З 21 до 23.00 – нерви, розум і тіло відпочивають, не заважай їм.
- З 23 до 1 ночі – енергія відновлюється, а разом з нею нерви і м’язи.
- З 1 до 3 ночі – відновлюються емоції.
Дослідження працевлаштування з точки зору роботодавців та студентів
Нещодавно були проведене опитування щодо працевлаштування. Для того щоб подивитися на нього з точок зору людей, які знаходяться по обидві сторони барикад. Тобто почути думку роботодавців і молодих спеціалістів, ну і звичайно співставити її.
Студенти та роботодавці різних спеціалізацій взяли участь у опитуванні.
Усім їм ставили однакові питання: Яку зарплату очікуєте/Скільки готові платити? Що можете запропонувати роботодавцю/молодому спеціалісту? Чого очікуєте від компанії/молодого спеціаліста? Як шукатимете роботу/Де шукатимете молодого спеціаліста? Чи проходили Ви стажування/ Чи стажувались у Вас студенти?
Отримані результати були не шокуючими, та все ж яскраво зобразили теперішні реалії.
Як ми бачимо критичні відмінності в таких параметрах як:
Комфортні умови праці – їх потребують студенти, а роботодавці не дуже на них акцентують.
Стабільна заробітна плата – молодь потребує стабільності, а роботодавці хочуть платити рівно те, що зароблено.
Офіційне працевлаштування – акцентує роботодавець, але не потребує молодь.
Зовсім випали такі параметри як:
Зарплата та розвиток – їх потребують студенти, але навіть не згадують у своїй пропозиції студенти.
На питання про те, де шукають місця стажування та працевлаштування – студенти обирають інтернет ресурси такі як Job-сайти, сайти компанії та соціальні мережі. Ті ж методи використовують і працедавці.
Запитаєте: «і як це виправить попередню майже провальну картину розбіжностей»?
Все просто:
- Платформи на яких як роботодавцям так і молоді легко взаємодіяти.
- Якщо є взаємодія і комунікація, то значно легше донести один до одного розбіжності. І не тільки розбіжності, а й їхні причини та об`активні факти позицій кожного.
Зараз дуже важливо якісно, наголошую якісно працювати з молоддю, доносити їм реальний стан ринку, а не ті ілюзії, які формують у ВНЗ. Робити це слід ще зі студентами, а не вже з випускниками. Тоді на виході студенти почнуть усвідомлювати реалії, ще навчаючись, і будуть мати шанс, щось змінити. Замість того, щоб жорстоко розчаровуватися будучи вже випускниками.
Разом з тим, кожна сторона повинна ставитися до стажування дуже відповідально:
Роботодавець, беручи на стажування студента, має усвідомлювати, що це не просто робоча сила, що студент вкладає свої сили, час, креативність і взамін має отримати досвід, знання від професіоналів ринку.
А студент повинен усвідомити, перш ніж вимагати щось слід зрозуміти, а що я можу дати в компанії. Сприймати стажування як найвідповідальнішу першу роботу у своєму житті, плата за яку є надзвичайно унікальною – ДОСВІД.