В Україні розраховують, чи буде вигідно будувати в країні високошвидкісну євроколію
З Києва до Одеси та Львова за дві-три години. Це може стати реальністю через 5-10 років – в Україні може з’явитися високошвидкісна євроколія “Одеса-Київ-Львів”. Техніко-економічне обґрунтування проекту вже розробляє італійська компанія Italferr.
Це – мегапроект, реалізація якого позитивно позначиться на економічному стані низки регіонів, розширить потужності існуючих сфер виробництва і запустить нові, вважає міністр інфраструктури Володимир Омелян.
Високошвидкісні залізниці забезпечують швидкість потягів понад 250 км/год. В Європі потяги почали досягати такої швидкості з 1981 року. Сьогодні світовим лідером у розвитку мережі високошвидкісних ліній і потягів є Китай.
Зараз українські потяги можуть розігнатися максимум до 160 км/год (і то, тільки корейські Hyundai). Але це не означає, що потяги в Україні їздять з такою швидкістю. На різних ділянках шляхів вона коливається від 20 км/год до 117 км/год. Швидкість руху залежить як від самого локомотива, так і від шляхів.
За даними “Укрзалізниці”, знос залізниць становить 93%. При цьому середня швидкість потягів – 58,2 км/год. Так, пасажирський нічний потяг їде з середньою швидкістю 43,2 км/год, нічний експрес – 57,4 км/год, а Інтерсіті і Інтерсіті+ їдуть зі швидкістю 80,6 км/год.
В Україні хочуть розвивати транспортне сполучення з Європою. Але в країні, на відміну від країн ЄС, інша ширина колії. Тому Міністерство інфраструктури анонсувало будівництво євроколії, яка зв’яже Львів, Київ і Одесу з Європою через Польщу.
Сайт “Сегодня” дізнався, коли в Україні можуть з’явитися високошвидкісне залізничне сполучення.
Швидкісні потяги: де з’являться і коли
Одесу, Київ і Львів хочуть з’єднати залізницею з Варшавою, а в перспективі і з Берліном. 2016 року Україна підписала Ланьцутську Декларацію ІІ про наміри брати участь в розвитку маршруту Via Carpatia. Він включає в себе будівництво як залізниці, так і автобанів.
Via Carpatia – транспортна магістраль, яка повинна з’єднати Європу з півночі на південь. Кінцевими пунктами маршруту стануть місто Клайпеда в Литві і місто Салоніки в Греції.
Фото: AFP/MIGUEL MEDINA
Згідно з документом, територією України магістраль проходитиме через Мостиськ, Львів, Тернопіль, Чернівці, Луцьк, Ягодин, Рівне, Житомир, Вінницю, Коростень, Умань, Одесу та Київ. Варто зазначити, що 2012 року проект включав Україну.
Наприкінці листопада міністр інфраструктури Володимир Омелян анонсував будівництво швидкісної євроколії з Одеси до Києва. Її вартість 800 млн євро. За словами міністра, середня вартість кілометра – 1-2 млн, на всю протяжність шляху вийде 500-800 євро.
“Самі потяги – це ще додатково 20-30 млн євро. Зараз пасажирський потяг можна купити за 10 млн євро. Відповідно, три-чотири потяги забезпечать денні поїздки”, – говорить Омелян.
За словами чиновника, євроколію можна будувати паралельно дорозі, яка з’єднує Київ і Львів. Уздовж неї – державна земля, на якій можна безкоштовно будувати.
Відомство розглядає два варіанти будівництва залізниці: в приватно-державному партнерстві і спільному управлінні, або повністю приватна залізнична компанія, яка володітиме побудованою інфраструктурою 99 років.
Володимир Омелян передбачає, що ціна квитка на швидкісний потяг може становити 500-700 гривень з Києва до Одеси. Однак цей проект може зайняти п’ять-десять років, зазначає міністр.
У жовтні минулого року голова Верховної Ради Андрій Парубій заявив, що 2018 року почнеться будівництво євроколії між Львовом і Варшавою. До слова, відстань між Левом і Варшавою 330 км. Сьогодні європейська колія проходить територією Польщі і на 7 км вглиб України до Рави-Руської. Залишається побудувати 58 км дороги до Брюховичів – передмістя Львова. Львівська залізниця оцінює цей проект в 50 млн євро.
Не Гіперлуп
Поки в Україні мріють про швидкість потягів 200 км/год, компанія SpaceX 2019 року планує запустити Гіперлуп – вакуумний потяг, який зможе розвивати швидкість до 1102 км/год. Він з’єднає Лос-Анджелес і Сан-Франциско, відстань між якими в 614 км можна буде подолати за півгодини.
Для того, щоб в Україні з’явилися шляху для руху зі швидкістю понад 300 км/год, потрібно будувати нові лінії, зазначають експерти, але це коштує великих грошей. І на те, що в Україні удосконалюватимуть шляхи або будуватимуть нові, ще мінімум десять років сподіватися не варто.
Експерти впевнені, Україні зараз варто досягти хоча б 200 км/год.
“У нас є перспективи підвищення швидкості до 200 км/год. З такою швидкістю зможе їздити потяг “Тарпан” Крюківського вагонобудівного заводу. Але для цього потрібні ще експериментальні дослідження, і потрібно підготувати інфраструктуру під нього“, – зазначає завідувач кафедри “Колія та колійне господарство “Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту Максим Арбузов.
Для пасажира середня швидкість потяга важливіша, ніж максимальна, і в Україні вона сягає показників багатьох розвинених країн. Наприклад, у Фінляндії максимальна швидкість поїздів – 220 км/год, але середня швидкість руху – 115 км/год.
В Україні середня швидкість Hyundai 118 км/год. Інше питання, що їх в Україні лише 10. Якщо порівнювати швидкість старих потягів, які в Україні експлуатуються з середини минулого століття, то, наприклад, потяг “Ковель-Чернівці” їде з середньою швидкістю 36 км/год, “Одеса-Запоріжжя” – 42 км/год, популярніший маршрут “Київ-Одеса” має велику середню швидкість – 72 км/год.
Навіщо Україні високошвидкісний транспорт
Всокошвидкісний транспорт підвищує мобільність населення і його економічну активність. А розвиток інфраструктури повертається країні позитивним економічним ефектом.
Головна перевага в тому, що держава отримує позитивний економічний ефект від інвестицій в інфраструктуру. В даному випадку інвестиції працюють на те, щоб підняти в цілому країну. Один долар, вкладений в інфраструктуру, зазвичай, повертається в економіку у вигляді 3-5 доларів.
Фото: Г. Салай
Але самостійно оновити парк рухомого складу і модернізувати шляхи “Укрзалізниця” не зможе – потрібна допомога держави.
Такі інфраструктурні проекти, як високошвидкісні залізниці, окупаються не завдяки тарифам, а непрямому ефекту для економіки. Оскільки кожна зекономлена пасажирами хвилина – додатковий стимул для економічного розвитку регіону і країни в цілому.
