14 лютого 269 року за наказом імператора Клавдія за сповідання Христа був обезголовлений римський священник Валентин. Згідно з легендою, перебуваючи у в’язниці перед стратою, святий Валентин залишив прощальну записку дочці тюремника, з якою подружився, і підписав її “Від твого Валентина”.
Насправді, точне походження і особистість Святого Валентина поки не ясні. Відповідно до Католицької енциклопедії, існує принаймні три різних Святих Валентина, всі мученики, які згадуються в мартирологах під датою 14 лютого. Один був священиком в Римі, другий – єпископом в Терні, Італія (помер у 197 році), і третій – жив в римській провінції в Африці (Єгипет; дата смерті – приблизно 153 рік).
Розбіжності стосуються і того як мученицька смерть пов’язана із коханням. Найправдоподібніше виглядає версія, що у давньому Римі 14 лютого святкувалось паганське свято кохання (на честь богині кохання Юнони); у 496 році папа Геласій I вирішив припинити ці святкування, призначивши на 14 лютого чествування святого Валентина. Хоча офіційно у Римсько-Католицькій Церкві св. Валентин офіційно вважається не покровителем закоханих, а покровителем людей, які страждають на нервові захворювання.
З 1969 року покровитель закоханих був вилучений із календаря святих як такий, чию історичність взяли під сумнів.
