Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.
Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого
(малий Державний Герб України).
Стаття 20. Роздiл І Конституцiї України
П О С Т А Н О В А
ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Про Державний герб України
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити тризуб як малий герб України, вважаючи його
головним елементом великого герба України (кольорове та
схематичне зображення герба додаються) ( 2137а-12 ).
2. Зображення Державного герба України поміщується на
печатках органів державної влади і державного управління, грошових
знаках та знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах,
бланках державних установ з обов’язковим додержанням пропорцій
зображення герба, затвердженого пунктом 1 цієї Постанови.
Голова Верховної Ради України І.ПЛЮЩ
м. Київ, 19 лютого 1992 року
Д
ержавний Герб України — один із чотирьох її офіційних символів поряд з прапором, гімном і Конституцією. Складається з Малого і Великого гербів. Наразі використовується лише Малий, що був затверджений 19 лютого 1992 року. Великий герб України існує у вигляді законопроекту. Центральною геральдичною фігурою обох гербів є тризуб Володимира І Святого, великого князя київського, володаря Русі. Окрім цього, згідно Конституції України, елементом Великого герба мусить бути і козак із мушкетом, герб Війська Запорозького.
Нині існує понад сорок версій, які пояснюють походження та тлумачать суть тризуба. Деякi науковцi вбачають в тризубі відтворення форм верхньої частини скіпетра візантійських монархів, скіпетра скіфських царів, зображення корони, тобто предметів, що символізують державну владу. Інші дослідники вважають, що тризуб нагадує обриси птаха, уособлюючи норманського крука, норманського сокола або голуба Святого Духа. Значна частина фахівців припускає, що цей символ — емблема, пов’язана з конкретним предметом людської життєдіяльності — норманським шоломом, сокирою, прапором, рибальським знаряддям, луком зі стрілою, колоском тощо. Ймовiрно Тризуб символізував поділ Всесвіту на небесне, земне й потойбічне, поєднання Божественного, Батьківського й Материнського – священних начал, трьох природних стихій – повітря, води й землі.
Та основним питанням, для більшості гіпотез, ставала давність тризуба як символу. З древнiх часів тризуб шанується як магічний знак, свого роду оберіг. Найдавніші археологічні знахідки знака, схожого на тризуб, належать до періоду трипільської культури (5—3 тис. до н.е.). Подібні зображення є на давніх солярних знаках в Індії, Месопотамії, інших регіонах Євразійського континенту. Тризуб, родовий знак Рюриковичів часів Київської Русі. Перша згадка у літописах про ці знаки належить до Х століття. Посли київського князя Ігоря (912-945 рр.) при укладанні договору з візантійцями мали свої печатки з тризубами. За часів Київської Русі тризуб стає великокнязівським знаком – його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах. Київський князь Володимир Святославович (980-1015 рр.) карбував тризуб на монетах.
Тризуб постійно був уживаний і в побуті українців, зокрема, в карпатських селах була традиція малювати його на стінах чи воротах під час релігійного свята Водохреща – 19 січня. Так у знаках хреста і тризуба сполучились християнські і язичеські символи. Значення тризуба в українського населення потрійне: він є і символом державної влади, тобто, державним гербом; знаком національним і знаком релігійним.
На початку ХХ ст. в результаті української Національної революції та утворення Центральної ради відбулося відродження давніх історичних традицій. Після тривалої дискусії 12 березня 1918 року на засіданні Малої Ради у Коростені державним гербом Української Народної Республіки за пропозицією Михайла Грушевського було схвалено зображення золотого тризубця на синьому тлі. Тризубець залишався державним гербом України і в часи Гетьманату Павла Скоропадського та правління Директорії УНР.
Уперше конституційно тризуб був оформлений як державний герб у травні 1920 Всеукраїнською Національною Радою, а вдруге – спеціальною «Урядовою Комісією по виготовленню Конституції Української Держави» 1 жовтня того ж року. У 1939 тризуб став державним гербом Карпатської Русі, що проголосила самостійність після розпаду Чехословацької республіки.
У період Другої світової війни символіку з тризубом використовували похідні групи громадсько-політичного руху, що ставили собі за мету встановлення Української соборної самостійної держави – Організація українських націоналістів (ОУН).
Після Другої світової війни зображення тризуба широко використовували в емблематиці, відзнаках, виданнях, листівках, календарях численних об’єднань, та організацій української діаспори.
Уже після проголошення суверенітету, 3 серпня 1990 року Президією Верховної Ради Української РСР була прийнята постанова «Про державну символіку Української РСР». Для вирішення ж питання державного гербу було запропоновано оголосити конкурс на його проект. Обов’язковим елементом його мав бути національний символ – «тризуб». Конкурс проходив під егідою Комісії з питань культури і духовного відродження Верховної Ради. У її складі працювали Ігор Юхновський, Ярослав Дашкевич, Михайло Брайчевський, Юрій Логвин, Павло Сохань, Сергій Білокінь, Валерій Шевчук. Засіданням керували Лесь Танюк і Лариса Скорик. Конкурс тривав від 1 липня до 1 жовтня 1991 року. Надійшло близько 200 робіт.
Свій проект великого та малого гербів, Андрій Гречило подав разом із художником Іваном Турецьким. За основу проекту автори взяли герб УНР, – оформлений Василем Кричевським, та геральдизували його. Проект Гречила і Турецького вийшов у фінал конкурсу на рівні ще з п’ятьма-шістьма роботами та переміг. Протягом 14-20 грудня 1991 року, авторська група: Андрій Гречило, Іван Турецький та київський художник Олексій Кохан, який також брав участь у конкурсі й долучився до робочої групи, створили кінцевий проект герба. Креслення та малюнок герба передали Президенту України Леоніду Кравчуку, який схвалив проект.
Голова Комісії з питань культури та духовного відродження народний депутат України Лесь Танюк, що був головним доповідачем з питань походження тризуба, доповідав у Верховній Раді: «Тризуб», як символ Київської держави Володимира Великого, існує дуже тривалий час і символізує безперервність історичного розвитку українського народу. Він символізує триєдність і тривимірність світу, охоплюваність трьох поколінь в огляді людського життя, що пізніше трактується християнством як єдність Бога – батька, Бога – сина і Бога – духу. Сьогодні ми трактуємо герб і як триєдність наших земель: заходу – центру – сходу і як символ триєдності влади в нашій демократичній республіці. Символ влади: законодавчої – з одного боку, виконавчої – з другого і судової – посередині».
19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила зображення золотого тризуба на синьому тлі малим Державним гербом України.
Затвердження тризуба в якості Державного герба – велика подія в історії незалежної України.
«Не випадково був прийнятий тризуб у графічній традиції періоду правління Великого князя Володимира. Бо саме за Володимира всі етнічні українські землі були об’єднані в одній державі. У 1918 році тризуб також було обрано гербом УНР як символ соборності українських земель. Такий герб має ідею поновлення традиції державності» – написав провідний науковий працівник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАНУ, голова Українського геральдичного товариства Андрій Гречило.
Визначний учений, архітектор, графік, маляр, історик мистецтва Володимир Січинський писав: «Значення тризуба, як символу, було виняткове. Був це знак – талісман, предмет, що приносить щастя. Був він грізний і немилосердний для всього ворожого, а добрий і чарівний для тих, хто був під його охороною».
Український філософ, санскритолог, релігієзнавець, психолог і педагог, поет, прозаїк, перекладач, громадський діяч, основоположник Відродження Рідної Віри Українців, Віри Предків, один з перших дослідників «Велесової Книги», професор Володимир Шаян назвав тризуб «Великим Таїнством Української Душі».
