17 травня
ВОЗНЕСІННЯ ГОСПОДНЄ
Мучениці Пелагії
Староруської ікони Божої Матері
ВОЗНЕСІННЯ ГОСПОДНЄ
Згідно із текстами Нового Завіту, Вознесіння Господнє – день, коли Ісус Христос вознісся на Небо і сів “праворуч Отця”. Ісус Христос явився своїм учням в Єрусалимі та звелів чекати пришестя Святого Духа. Він піднявся з учнями на гору Єлеонську, де востаннє благословив їх і вознісся на небо.
Народні прикмети та звичаї на Вознесіння
Вшестя — останній термін посіву зернових та городини. Цю роботу традиційно завершують до Зелених Свят, адже через десять днів надходить Трійця.
Наші предки вірили, що на Вшестя будь-яке зело — у полі, лісі та у саду “зноситься від землі до неба”, тобто, найшвидше росте. На Волинському й Рівненському Поліссі цього дня годилося “заполювати льон” — щоб також “підносився” вгору.
Щоб не заважати благословенному буянню рослин, селяни у цей день не бралися за тяжку роботу, а лишень посилали молитву Творцеві. А ще цілими родинами йшли в поле оглянути посіви, бо під цю пору жито має викидати колос.
За народними прикметами, гарна погода на Вознесіння віщує добрий врожай, а дощ — недорід.
