Велика Британія 29 березня офіційно розпочала процес виходу з Євросоюзу, запустивши механізм тривалого розлучення з ЄС.
Колишній британський прем’єр-міністр Девід Кемерон, під час керівництва якого був проведений референдум про Brexit і якому це коштувало посади, цього дня був у Києві і читав лекцію для студентів на запрошення Фонду Віктора Пінчука.
Кемерон запевнив, що Британія після Brexit не залишить Україну самотужки боротися з російською загрозою. Після лекції Кемерон дав “Європейській правді” коротке інтерв’ю, яке – стверджують у команді політика – стало для нього першим після відставки.
І перш за все – заявив, що він і досі вважає правильним рішення про проведення референдуму.
* * * * *
– Я вважав правильним провести референдум про членство Британії в ЄС, оскільки це питання отруювало політику країни роками. Референдуми обіцяли, але їх не проводили. ЄС змінювався, набував більше повноважень, але людей про це не питали. Саме тому я пообіцяв провести референдум.
І я досі вважаю, що це було правильно.
Звісно, результат виявився не тим, якого я прагнув, але ми маємо його поважати. Саме тому сьогодні (29 березня) Тереза Мей робить наступний крок, виконуючи волю народу.
Ми були в ЄС з практичних міркувань, ми мали торгівлю і співпрацю. Але Британія завжди вагалася і виступала проти ідеї глибшого і більш інтегрованого союзу. Нам ніколи не подобався прапор ЄС. У нас є свій прапор і нам подобається наш прапор.
– Існує думка, що Британія після виходу з ЄС може скоротити обсяг міжнародної фінансової допомоги, в тому числі для України.
– Я так не думаю. Очевидно, британський уряд сам робитиме свій вибір, але за межами Євросоюзу ми маємо один з найбільших бюджетів допомоги у світі.
Ми, як і раніше, зацікавлені в наданні допомоги країнам, таким як Україна, у вдосконаленні управління, судової системи, боротьбі з корупцією.
І я вірю тому, що почув від Терези Мей – що ми збережемо нашу глобальну роль у цій сфері.
– Як мають діяти українські лідери, щоб не втратити увагу Заходу?
– Найкращий шлях – нагадувати Заходу про важливість суверенної природи України як повноправного члена ООН, що має право на самовизначення.
Друге, що потрібно зробити – нагадати людям, що, інвестуючи в Україну, вони інвестують в успіх. Країна, яка розвивається та проводить реформи, може перетворитися на історію успіху.
І третє: вам потрібні приклади того, що вже було зроблено – вжиті заходи, здійснені зміни – щоб дати людям впевненість у тому, що історія успіху продовжуватиметься.
– В Україні побоюються, що Європа за останні три роки конфлікту на Донбасі “втомилася”. Чи справді Захід може “забути” про Україну?
– Така небезпека є, тому що в міжнародних справах втомлюються від певних проблем.
Але якщо врахувати, скільки крові ми колись пролили в Європі через зміни кордонів за допомогою сили, через насильство, то Європа не повинна забувати про те, що з вами сталося. І я впевнений, що європейські лідери і країни, на чолі з Терезою Мей, Ангелою Меркель і Дональдом Туском, серйозно дбають про майбутнє України і будуть продовжувати це робити.
– Яким є ваше ставлення до Мінських угод? Чи залишаються вони і досі хорошим інструментом для врегулювання ситуації на Донбасі?
– Угода має недоліки, але все ж це керівний документ і в ньому містяться перші два кроки, необхідні для будь-якого мирного процесу. Це – припинення вогню і відведення важких озброєнь. Який би напрямок руху ми не обрали, ми повинні почати з цього.
– Британія після виходу з Євросоюзу продовжить приєднуватися до санкцій ЄС проти Росії?
– Я дуже на це сподіваюся. Я не бачу жодних причин, чому цього не має статися.
Ми були провідним голосом на користь запровадження санкцій. І я дуже сподіваюся, що після Brexit ми продовжимо дуже тісно співпрацювати з Європою з цього питання.
– На вашу думку, Європа повинна збільшити тиск на Росію? Чи збереження поточних санкцій достатньо?
– Я думаю, необхідно продовжувати чинити тиск на Росію, зберігаючи санкції. Є країни, які виступають за санкції з меншим ентузіазмом, але це лише нагадує, наскільки такі заходи важливі.
– Як довго Лондон готовий зберігати санкції проти РФ?
– Стільки, скільки знадобиться.
Я сподіваюся, що санкції триватимуть так довго, як це необхідно.
Ви знаєте, що єдиний шлях для Росії скасувати санкції – це виконати Мінські угоди. Ми поки що не бачимо прогресу щодо виконання “Мінська” та відновлення контролю Україною над своїм східним кордоном. Конфлікт досі триває. Але я думаю, що санкції демонструють, що Захід не терпітиме таких дій. І вони вплинули на економіку Росії.
 |
| Кемерон на публічній лекції в Києві. Фото Сергія Ілліна, фонд Пінчука |
– Як ви оцінюєте здатність НАТО реагувати на російські гібридні загрози?
– Потрібно робити більше, щоб протистояти їм. Останні кібератаки були направлені на різні сфери – політичні партії, бізнес, засоби масової інформації.
Я вважаю, що Європа дуже повільно реагує на деякі речі. НАТО також має робити більше.
Ми здатні реагувати, але ми повинні використовувати свої можливості.
– Які конкретно кроки НАТО має вживати вже зараз?
– Частково це має відбуватися через тіснішу співпрацю країн і стратегічні комунікації. Ви знаєте, що проблема з російськими фейковими новинами – дуже актуальна, і прикладом цього є те, що звучало після катастрофи малайзійського “Боїнга” або і щодо подій у Східній Україні.
Російська брехня встигає обійти увесь світ, поки ми лише вдягаємо чоботи.
Нам треба діяти швидше, нам треба збирати інформацію про те, що відбувається, потім використати її і стратегічно взаємодіяти, щоб продемонструвати, які фейки створюють у Росії.
– На вашу думку, Путін може наважитись на застосування сили проти країн Балтії?
– Ні, я так не думаю. НАТО збільшує сили на східному фланзі. Британія відіграє значну роль у цьому посиленні, очолює новий батальйон в Естонії. Так само, як США і Франція роблять в інших країнах Балтії.
І Росія бачить мультинаціональні війська в цих країнах, що дуже важливо.
Я думаю, що зараз головне – не проблема фізичного вторгнення, а загроза дестабілізації і підривної діяльності, гібридної війни, кібератак тощо.
– Якими ви бачите відносини Британії та нової адміністрації США?
– Це буде міцний союз. Тереза Мей правильно вчинила, швидко поїхавши до США для зустрічі з Дональдом Трампом. Між двома країнами існують особливі відносини, я бачив це на власні очі.
Британія після виходу з ЄС буде намагатися, де це можливо, поліпшити ці відносини.
Британія буде розглядати торговельні та інші угоди з Америкою.
Я вважаю, що ми маємо достатній вплив, щоб передавати до США інформацію про ситуацію в Україні, про амбіції Росії у Східній та Центральній Європі, і ця інформація буде вивчатися американськими друзями.
– Ваша думка з приводу останніх поправок, внесених українською владою до закону про декларування?
– Я думаю, що це помилка. Звичайно, громадські і благодійні організації зобов’язані пояснювати надходження коштів і все інше, але ставити їх на той самий рівень, що й політиків, які приймають рішення, що мають фінансові наслідки – це я вважаю неправильним.
